Вітчизняні пивоварні для виробництва пива в основному використовують сировину польських культур. У 2015 році вони витратили на придбання пивоварного ячменю і хмелю 89,5 мільйонів євро. Вирощування хмелю і сортів пивоварних зернових дає роботу десяткам тисяч особам.
Минулого року сегмент безалкогольного пива в Польщі зафіксував зростання продажів на 80% - це була найвища динаміка на всьому європейському ринку. Цього року промисловість очікує подібного результату. Польська пивоварна промисловість - третій за величиною виробник у Європейському Союзі, але вона знаходиться під сильним витратним тиском, викликаним, зокрема, підвищенням цін на сировину та на робочу силу, а також обіцянками підвищення акцизного збору.
Генеральний директор Об’єднання роботодавців пивоварної промисловості Browary Polskie Бартломєй Можицький наголошує:
- Польська пивна промисловість перебуває у добрій кондиції. Останніми роками ця галузь зміцніла, розвинулась. Сьогодні ми - третій виробник пива у Європі, кожне третє пиво, що доступне на європейському ринку, було зварене в Польщі. Наша галузь надає можливість працювати 157 тисячам осіб, вона сплачує понад 2 млрд 589 млн євро податків, у своїх субпідрядників вона щороку купує продуктів та послуг на понад півтора мільярда євро. Цілісний щорічний пивоварний внесок до польського ВВП складає 4 млрд 700 млн євро. Тобто, це солідний роботодавець, важливий суміжник. Наша галузь – це також лідер у сегменті швидкореалізованих продуктів продовольчого ринку, яка генерує найбільший оборот особливо у найменших крамницях, де продається пиво. Тобто, цю галузь можна охарактеризувати як сильно розбудовану мережу цінностей.
Голова Об’єднання регіональних польських броварських закладів Анджей Ольковський звертає увагу на проблеми, які нині стоять на шляху розвитку галузі. Зокрема, це – кошти. - Зростають ціни електроенергії, зростають ціни сировини, кошти праці також зростають. Тобто, витрати підвищуються з усіх боків. Тому не виключено, що усі ці фактори впливатимуть на ціну пива, - зазначив Ольковський.
Голові секретаріату харчової промисловості профспілки Солідарність Збіґнєву Сікорському не до вподоби плани зі збільшення рівня акцизного збору, про що останнім часом говориться у Польщі. - Правила, які призводять до зростання акцизного збору, що їх незабаром повинні впровадити, та інші подібні ініціативи, - усе це певна загроза для майбутнього наших працівників. На мою думку, серйозних причин для підняття рівня акцизного збору немає, бо який сенс запроваджувати щось нове, коли старе функціонує дуже добре.
Анджей Ольковський уточнює, чим саме збентежені пивовари.
- Ми остерігаємося підвищення акцизного збору, але лише у випадку, коли б воно було застосовано несправедливо чи нерівномірно. Якщо ж підвищення буде невеликого масштабу – як на цьому наголошує міністерство фінансів, і це стосуватиметься усіх акцизних підрозділів, то тоді, звичайно, буде певний чинник підвищення витрат коштів, але він зачепить усі галузі, що було б більш справедливим. Ми б переживали більше, якби було застосовано іншу систему підрахунків акцизного збору. Та я не думаю, що таке станеться.
Генеральний директор Об’єднання роботодавців пивоварної промисловості Browary Polskie Бартломєй Можицький ще раз підкреслює, що «серед поточних викликів найголовніше - це справи ціни пива і зростання коштів. Ми спостерігаємо зростання цін на воду, електроенергію, сировину, пакування, на кошти логістики і праці. Усе це призводить до того, що ціна пива опинилася під сильним ціновим тиском. А якщо до цього додати і підвищення розміру акцизного збору, то ми бачимо тенденцію на зростання ціни пива, вона згодом стане реальністю».
Варто також нагадати, що для виробництва золотого трунку найголовнішим компонентом є хміль і ячмінь. У Польщі 90% цих культур вирощується у сусідньому з Україною та Білоруссю Люблінському воєводстві.
Пивзаводи країни впливають на ринок праці. - Безпосередньо на пивзаводах у Польщі працює майже 10 тисяч осіб, але ще більший вплив галузі ми спостерігаємо тоді, коли візьмемо до уваги посередні місця праці. Йдеться, перш за все, про виробників сировини, послуги, що супроводжують виробництво пива, - продаж, торгівлю, дистрибуцію, гастрономію, медіа-послуги тощо. Тому ми вважаємо, що майже 200 тисяч осіб у Польщі працює і живе завдяки пивоварній промисловості. І якщо ми подивимося хоча б на виробників сировини, то із оцих 80 тисяч осіб, що зайняті цим, майже половина – фермери, - каже Бартломєй Можицький.
Пиво у Польщі стає все більш, так би мовити, неформатним. Минулого року, наприклад, у країні над Віслою було «зварено» 2013 нових назв пива, серед яких 799 були з різноманітними смаковими додатками. У країні діє 320 пивзаводів. Три пивні компанії мають у руках 78% загального продажу золотистого трунку. Малі, крафтові броварні займають усього 0,5% ринку.
Якщо ж комусь і таке пиво не пасує, то тоді люди – а таких уже 100 тисяч осіб – самі його варять вдома. Устаткування для вироблення пива у домашніх умовах коштує в Польщі майже 59 євро. А до складу Польського об’єднання домашніх пивоварів уже входить 1200 членів.
Щоправда, на відміну від інших країн, у Польщі все ще немає законного визначення що таке пиво. Тому виробники інколи використовують для вироблення цього золотистого трунку не тільки воду, хміль, солод і дріжджі, а й, наприклад, глюкозний сироп, цукор, рис чи кукурудзу. Цим самим забезпечується прагнення польського споживача скуштувати щось новеньке.
Запрошуємо послухати передачу у доданому файлі.
Володимир Прядко