Якщо спробувати перекласти речення «Zdziadziały dziad dziadował dziadowskim dziadostwem», ми отримаємо щось на кшталт: «Літній збіднілий чоловік жив у злиднях, оточуючи себе речами дуже низької якості». Таке різноманіття значень навколо одного кореня не випадкове, адже слово dziad має прадавню і заслужену біографію.
За словами мовознавиці Еви Рудніцької, слово dziad сягає ще праіндоєвропейських часів, де форма dēdo означала старого чоловіка, голову роду, а також батька матері чи батька. У дитячому мовленні воно утворилося від повторення складів «да-да» чи «dzia-dzia».
Упродовж століть значення слів dziad та baba змінювалися несинхронно. Слово baba у значенні «мати батька чи матері» почало витіснятися зменшувальною формою babka ще з XIV століття. Слово dziad трималося у значенні «дідусь» значно довше — аж до XVII століття, після чого його офіційно замінило слово dziadek. Наразі dziadek у польській мові є абсолютно нейтральним словом для позначення дідуся, тоді як dziad набув емоційного забарвлення. Окрім того, слово dziad тривалий час зберігало значення «предок» чи «пращур». Саме звідси походить відомий фразеологізм z dziada pradziada (з діда-прадіда, з давніх-давен, через покоління). Наприклад: «Ta legenda jest przekazywana w naszej rodzinie z dziada pradziada». З часом слово dziad набуло негативного забарвлення. Словник польської мови зазначає, що сьогодні це або зневажливе/образливе найменування чоловіка («лайдак»), або жебрак. З цим значенням пов'язана низка колоритних висловів: Chodzić po prośbie jak dziad / Ubrany jak ostatni dziad — ходити по прохачу за обносками чи бути вдягненим у брудний, рваний одяг. Schodzić na dziady — ставати жебраком, втратити статки чи статус. Dziad kalwaryjski — колись так називали жебраків, які ходили відпустами та храмовими святами, співали й просили милостиню. Сьогодні вислів «Ty dziadu kalwaryjski!» використовують як сильне емоційне прокляття чи образу.
Мовознавиця Агата Гонця звертає увагу на те, як слово dziad продовжує народжувати нові лексеми в сучасній мові: dziaders — розмовне й негативно забарвлене слово на позначення людини (зазвичай старшого віку), яка має застарілі, архаїчні погляди на суспільні питання, поводиться зверхньо щодо молоді та має патріархальні уявлення про роль жінок; dziadzieć — зверхнє дієслово, яке означає «старіти» або «бідніти, опускатися»; dziadostwo — колись це була група жебраків або купа мотлоху, а сьогодні цим словом називають будь-що дуже кепської, низької якості («барахло»).
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі
Яна Стемпнєвич і Марцін Ґачковський