X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Мазурки у центрі Варшави

02.10.2020 00:09
Фестиваль «Усі мазурки світу» відбуваються у центрі Варшави, тим самим, як кажуть організатори, показують, що традиційна, сільська музика – це те, з чого черпав натхнення Фридерик Шопен, це – велика і багата традиція, якою треба пишатися і заглиблюватись у неї
Аудіо
  • Фестиваль "Усі мазурки світу": ідея, місія, 10 років у центрі Варшави...
    2020,   -  ,
Фестиваль "Усі мазурки світу" 2020, концерт "Розточчя - близький схід", видатні розточанські співачки Яніна Хмєль і Яніна Пидо разом зі своїми ученицямиMariana Kril

У черговому радіожурналі «Витоки» ми поговоримо про фестиваль традиційної музики «Усі мазурки світу» (пол. - «Wszystkie mazurki świata»), що цими днями відбувається у Варшаві. Це – один із перших фестивалів традиційної музики у Польщі такого великого масштабу, який, певним чином, формує фестивальний рух, смаки і вподобання поціновувачів традиційної музики. «Усі мазурки світу» відбуваються у центрі Варшави, тим самим, як кажуть організатори, показують, що традиційна, сільська музика – це те, з чого черпав натхнення Фридерик Шопен, це – велика і багата традиція, якою треба пишатися і заглиблюватись у неї. Про фестиваль і рух навколо нього розповідає одна із організаторок, дослідниця традиційної музики, співачка і журналістка Яґна Кніттель.

- Фестиваль «Усі мазурки світу» (пол. - «Wszystkie mazurki świata») ми почали організовувати у 2010 році. Тоді у Польщі був рік Фридерика Шопена. Певне коло осіб – ідейників цього фестивалю – ще набагато раніше усвідомили, що музика Шопена, його мазурки та інші твори не народилися б, коли б він не виховувався у певному музичному середовищі, яке за його часів було на польській провінції, у селі. З певних джерел ми знаємо, що Шопен бував на забавах у корчмі, а принаймні був один раз точно і навіть підігравав капелі на басолі. І з’явилась така ідея, аби поширити бачення, перспективу бачення творів Шопена на традиційну музику. Це була основа ідея, щоб саме у рік Шопена старатись отримати фінансування на те, аби розпочати такий проект.

А другою мотивацією цього проекту і фестивалю і, в принципі, найважливішою, була потреба, аби традиційну польську музику, яка в селах уже давно зникає, вимирає, а, разом з тим, вже мала своїх продовжувачів уже з 90-х років, коли у Польщі почали формуватися групки чи середовища, які цією автентичною музикою займалися, цікавилися, вчилися грати, танцювати, показати іншим. В основному – це були середовища, що формувалися навколо Варшавського дому танцю. Але раніше цей рух був дуже малий, він виходив з низів. Можна сказати, що це були еліти, які цінували таких старших музикантів, запрошували їх до Варшави, приятелювали з ними, від них вчилися грати і танцювати. Але все це було, можна сказати, сховане, цього ніхто не бачив. Це відбувалося у малих, закритих клубах для дуже малої кількості людей. Тоді було зрозуміло, що народна, сільська музика у польському суспільстві сприймається неоднозначно. Молодь та інтелігенція трималися від цього далеко, адже це асоціювалося не зовсім добре. По-перше, це теж було елементом пропаганди ПНР, по-друге, була проблема зі стилізацією – намальованими дівчатами на сцені. Польське суспільство не мало доступу до такої справжньої традиційної культури – музики, справжніх забав з тою музикою. Тому це поняття не було привабливим. Народна музика асоціювалася з чимось на зразок відсталості, з тим, що викликає сміх, не модне, не в тренді і не сексуальне. Тому ми – тих кілька осіб, що задумували фестиваль, - хотіли саме це змінити. Ми хотіли, аби цю музику було показано як щось цікаве, що викликає подив, захоплення, аби це явище подати на золотій тарілочці, красиво, щоб все це відбувалося у центрі Варшави. Це взагалі була наша головна умова – фестиваль має відбуватися у центрі Варшави, має бути велика промо-кампанія, щоб було багато людей, аби ця музика звучала настільки голосно, щоб приходили люди з вулиці. І так справді сталося. Це дійшло до людей вже тоді, хоч це був перший фестиваль і не було багато можливостей. Багато людей, які би ніколи в житті не пішли на такий фестиваль, приходили на танці з традиційної музикою.


Фестиваль "Усі мазурки світу" 2020, концерт "Розточчя - близький схід", видатні розточанські співачки Яніна Хмєль і Яніна Пидо разом зі своїми ученицями Фестиваль "Усі мазурки світу" 2020, концерт "Розточчя - близький схід", видатні розточанські співачки Яніна Хмєль і Яніна Пидо разом зі своїми ученицями

А що означає назва «Усі мазурки світу»?

- З одного боку це було пов’язано із першим фестивалем у 2010 році – Шопен, невідома польська музика, не цінується польським суспільством, а з іншого боку – фактом є те, що мазурки і, взагалі, так звані польські ритми раніше, десь у 16 столітті потрапили до Швеції, пізніше – до Франції, і далі з військами Наполеона у світ... Є різні теорії на тему, наскільки багато спільного є із польськими мазурковими ритмами, ритмами куявяка – ще одного танцю, із музикою різних країн, з мазуркою, що є у багатьох франкомовних, іспаномовних країнах.


Капела Бутринів Капела Бутринів

На перший фестиваль було запрошено гостей з африканської Республіки Кабо-Верде зі своєю мазуркою, були гості з Франції, які також грали цю мелодію. Потім почали з’являтися гості зі сходу, які були дуже тепло прийняті, з України, Росії, Білорусі. Ми програму фестивалю формуємо так, що не просто запрошуємо фольклорні колективи, а передусім нам йдеться про людей, що глибоко цікавляться певною традицією, автентикою – in crudo, тобто вчаться від найстарших носіїв традиції, від майстрів, від сільських виконавців або ще краще - зі старих записів, аби це була така традиційна, найдавніша, найстаріша музика з конкретних регіонів, конкретних традицій. Але, коли формується програма фестивалю, то ми шукаємо різні поєднання, аналогії або також і відмінності у музиці. Неодноразово на фестивалі були українські концерти і завжди ми шукали спільних течій, або, наприклад, поєднували музику до танцю – ту, яка є за межами Польщі, і яка є у нас. Тобто ми до цього підходимо тематично. Назва «Усі мазурки світу» і саме це слово «мазурки», ритм цієї мелодії найчастіше асоціюється із польською музикою.

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі

Мар’яна Кріль