У Варшаві розпочався весняний фестиваль «Усі мазурки світу». Як щоразу, його відкрив концерт лауреатів конкурсу «Стара традиція» — ініціатива, що має на меті популяризувати традиційну музику серед молодого покоління.
«Усі мазурки світу» цього разу відбувається під знаком кола — у найширшому значенні, а у програмі фестивалю, окрім концертів і довгоочікуваної ночі танцю, чимало інших цікавих пропозицій.
На фестиваль запрошує співорганізаторка Яґна Кніттель.
- Коло пов’язане з різними елементами. Але, окрім того, про що ти сказала, то ще у польській музиці і в польських танцях є такий специфічний заклик — «po kole» (по колу – укр.). Хтось з тих, що танцюють, просто викрикує «po kole», і тоді пари стають навколо зали чи хати і таким чином по колу танцюють. Польський танець цим характерний. Що ще? Також ми маємо коло життя, що позначене важливими моментами переходу, і одним із таких елементів є весілля. І ми будемо мати історію про весілля на концерті в четвер ввечері. Але це не буде звичне весілля, це буде весілля, натхненне безпосередньо фільмом, який недавно був знятий. Це кіно «Chłopi. Wesele Boryny» на основі дуже відомого польського роману Владислава Реймонта. І у нашому середовищі, яке займається традиційною музикою, цей фільм викликав легку тривогу. Ми побачили, що це дуже гарний фільм, і також музика до нього дуже гарна, але вона немає нічого спільного з селом, у якому розігрується сюжет цього роману. Це конкретне село у Ловіцькому регіоні. У фільмі використано, наприклад, балканську музику та іншу. Це нас дуже швидко змобілізувало, а особливо музикантів, що грають музику з цього регіону, аби зробити свою версію цих «Селян» і цього весілля, зіграти таку музику, яку справді тоді, у 19 столітті, могли грати на тамтешніх весіллях, і взагалі який вигляд мало таке весілля. Звісно, що це не буде детальне відтворення, це буде радше музичне видовище, натхненне романом і тим, що ми знаємо про ті часи і про весілля.
Гурт Dobryna з Підляшшя на концерті "Стара традиція"
Це все буде у четвер. І варто додати, що після кожного концерту відбувається танцювальна забава, під час якої грають як музиканти, що виступали на концерті, так і інші охочі, що хочуть і вміють грати до танцю. А що чекає нас у п’ятницю? Продовжує Яґна Кніттель.
- Головною зіркою будуть наші гості з Хорватії, але загалом — головним пунктом програми буде хорватська музика. З Хорватії приїде до нас великий сільський колектив зі Славонії. Це буде 25 осіб, це будуть люди старшого і молодшого покоління, вони співатимуть і танцюватимуть. Варто підкреслити, що вони передусім співають до танцю. Співатимуть, танцюватимуть, розповідатимуть про свою культуру. А окрім них, у вечірньому концерті виступлять ще три інші колективи — це вже польсько-хорватські склади. Це будуть люди з Польщі, що заглиблюються у цю традицію, але не походять з Хорватії. Нам дуже цікаво, яким буде цей концерт, і ми дуже раді, що він буде. Вже сам факт, що така велика група людей співатиме, а згодом вести майстер-класи співу, танців, нас дуже радує.
Субота натомість буде доволі гучною і різносторонньою. Мазурки і не тільки лунатимуть до недільного світанку під час дуже очікуваної ночі танцю. Але не тільки на цю подію шанувальники фестивалю чекають найбільше.
- Ярмарок інструментів — це також та подія, на яку дуже чекають, яку дуже люблять. Це дуже кольоровий захід, дуже барвиста забава. Все це відбувається у величезній старій фортеці, у цегляному приміщенні. У виставці візьме участь близько 120 майстрів, які привезуть свої інструменти, при чому дуже різні: старі, традиційні, сучасні. Єдина вимога — це мають бути інструменти, які виготовлені власноруч або ж власноруч відтворені чи відремонтовані. Учасники або продають ці інструменти, або просто показують. А всі відвідувачі можуть подивитися на них, доторкнутися до них, пограти. А під час самого ярмарку відбуваються і майстер-класи, і невеликі концерти, заняття для дітей. Власне, спеціальна програма для дітей «Малі мазурки» також там відбуваються. Впродовж дня щось постійно відбувається і в тому числі для дітей. А коли вже завершується ярмарок близько 18 години, то ми складаємо столи, у тому самому місці починається ніч танцю, що триває до 5 ранку, а іноді навіть і довше. І одні за одними там до танцю грає дуже багато капел і гуртів, ця музика постійно змінюється, це мелодії з різних регіонів Польщі та з різних країн, разом це понад 20 колективів.
Хорватська дослідниця традиційного співу Барбара Майнаріч і польська співачка, дослідниця Йоанна Сковронська
Декілька років тому, коли я запитала Яґну про назву фестивалю «Усі мазурки світу», то моя співрозмовниця сказала мені, що вона пов’язана із, з одного боку, підкресленням польської традиційної музики і танцю, але теж показує ширшу перспективу, що фестиваль відкритий на танці всіх народів світу, різних традиційних культур. А говорячи про середовище, що гуртується навколо «Мазурок», то слід сказати, що вже багато років ці люди, що живуть у великому місті, пізнають традицію села. Тема села, традиційної культури у Польщі останнім часом стала доволі популярною. Про те, який це вимір має для середовища фестивалю, далі розповідає Яґна Кніттель.
- Слід сказати, що цей фестиваль і те, що ми робимо, стосується переважно традиційної музики. Але відразу скажу, що люди, які грають цю музику, навчилися цьому від людей з села. Це я теж можу сказати про себе, адже сама це практикую і співаю, це, зокрема, пісні з України. І я знаю, що аби їх навчитися, то треба поїхати до старших людей, тобто налагодити контакт зі старшим поколінням, з людьми, що живуть в селі, тому у нас справді є цей контакт із селом, він є природним. І коли ми говоримо про те, що сьогодні у Польщі є настільки популярним, а саме пригадування народних історій, історій наших бабусь, прабабусь… Останнім часом у Польщі село показують дуже реально, як воно є. Раніше цього не було. Всі займалися, наприклад, політичною історією, історією шляхти, а історією звичайних людей, що живуть у селі, яких було найбільше у Польщі, і майже всі теперішні мешканці Польщі мають сільське коріння, ніхто не займався у такий реалістичний спосіб. Лише тепер ця правда відривається — правда про те, як виглядала реальність польського села декілька сотень років тому, принаймні з 19 століття. І коли я почала читати, відкривати для себе ці книжки (звісно, мене це дуже цікавило, оскільки проблеми давнього села мене справді цікавлять), то зрозуміла, що ми, що так сильно заглиблюємося у цю музику, ототожнюємося з нею, а разом з тим пізнаємо людей, пізнаємо цю культуру, цю традицію. Одне без іншого не існує. Адже коли люди вчаться грати і хочуть грати до танцю, то вони повинні дізнатися, якими були танцювальні забави колись, якими були весілля, коли, як і чому гралося, який це був склад. Тому справді, все це нам дуже близьке. І зараз ми часто зауважуємо, що у суспільному дискурсі все більш популярними стають теми, якими наше середовище займається вже давно.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі.
Мар’яна Кріль