9 липня опівдні в Королівському замку у Варшаві відбулася 50-та урочиста церемонія вручення премії імені Оскара Кольберґа «За заслуги в галузі народної культури». Це найстаріша і найважливіша нагорода Міністерства культури і національної спадщини, яку присуджують раз на рік видатним представникам із середовища традиційної культури.
У програмі «Витоки» про значення і важливість цієї премії розповідають цьогорічний лауреат, дослідник традиційної музики, аніматор культури Ремек Мазур-Ганай, редакторка Радіоцентру народної культури Польського радіо Марія Балішевська, яка залучена від першої премії у 1974 році до роботи комісії, що визначає лауреатів, а також лауреатка Премії ім. Оскара Кольберґа у 2014 році та підгальський музикант, вчитель і архітектор Кшиштоф Требуня-Тутка, ведучий урочистого нагородження премією та лауреат із родинною капелою.
34:15 11 07 VYTOKY.mp3 ВИТОКИ. «Оскар» для народної культури. У Польщі вручили найважливішу премію у галузі традиційної культури
Ремек Мазур-Ганай упродовж понад 40 років займається документуванням музики, традицій польського села. Його особистий архів записів та історій — величезний, частину із записів він видає у формі цифрових аудіальбомів, за що отримує нагороди і візнаки, зокрема Польського радіо. У межах видавництва In Crudo вийшло понад 50 альбомів із автентичною музикою польського села, а також із музикою національних меншин та етнічних груп у Польщі. Це — результат сотні тисяч кілометрів у дорозі, сотень зустрічей, багатьох годин записів. Для Ремека Мазура-Ганая все це почалося із пошуку свого власного коріння.
«Причин було дуже багато. Можливо, є люди, які роблять це з якоїсь однієї, єдиної причини. Я зробив це з багатьох причин, з сімейних, тому що я був такою напівсиротою, я шукав своє родинне коріння, тому що вся моя родина, і мама, і тато, були родом з Розточчя, тому я теж поїхав туди. Я відкривав для себе Розточчя, хоча до того я їздив до бабусі, і я пізнав це Розточчя трошки раніше, але ще дитиною, ще малим, тому багато чого не розумів. Це вже потім, коли я це усвідомив, коли почав відчувати сонце, запахи Розточчя і відчувати, що я вдома, тоді мені захотілося пізнати себе, свою сім'ю, з якою я не встиг зустрітися, свого дідуся, якого я не пізнав», — розповідає дослідник.
У Польщі вручили найважливішу премію у галузі традиційної культури
Редакторка Польського радіо і засновниця Радіоцентру народної культури Польського радіо Марія Балішевська пригадує, що для неї робота у комісії премії на початку її створення була особливим часом.
«Я була присутня на врученні першої премії у 1974 році, це було в Плоцьку, це була абсолютно чудова подія, це було під час фольклорного фестивалю там. Там були чудові виконавці, деякі з них отримали ті самі перші нагороди, зокрема Томаш Сліва, великий, легендарний музикант, який відкриває наш ювілейний альбом до 50-річчя премії. Я тоді була молода і працювала редактором записів, і це також був великий досвід, тому що контакт з музикантами, майстрами завжди залишає слід, який триває донині, тому що це те, що ти, якщо полюбиш один раз, то продовжуєш любити далі», — згадує редакторка.
Для багаторічного ведучого урочистого нагородження премією, підгальського музиканта, вчителя і архітектора Кшиштофа Требуні-Тутки премія ім. Оскара Кольберґа — це важлива відзнака і в родинному контексті. Його батько Владислав Требуня-Тутка отримав «Оскара», а згодом і сам Кшиштоф разом зі своїми дітьми в межах родинної капели стали лауреатами цієї премії.
«Я знаю, що для багатьох людей це найбільше свято, іноді найважливіша нагорода в їхньому житті. Більшість із них вже отримували нагороди на конкурсах, іноді вони були відзначені державними нагородами, але все ж ця нагорода за заслуги перед народною культурою для цих людей, артистів — дуже важлива. Без них наша польська культура була б бідніша. Вона не мала б джерел, з яких можна було б черпати, як це робили Шопен, Шимановський, Кілар, Ґурецький та багато інших великих польських композиторів і музикантів», — розповідає музикант.
Патрон премії Оскар Кольберґ (1814—1890) — етнограф, фольклорист, композитор, визначний творець джерельної бази сучасних культурологічних наук: етнографії та етнології, фольклористики, етномузикології, мовознавства.
Мар’яна Кріль