Після того, як успіхом увінчалося питання надання Україні танків Leopard 2 німецького виробництва, наступним в черзі стало питання передачі українським ВПС багатоцільових винищувачів американського виробництва F-16. Проте для цього необхідне рішення з боку США, що на даному етапі російсько-української війни є цілком реальним, але триває напружена закулісна робота. Поруч з цим, з подачі голови Офісу президента України Андрія Єрмака для широкої громадськості виринула тема польських F-16. Єрмак написав на своєму телеграм-каналі:«Робота над отриманням винищувачів F-16 продовжується. Маємо позитивні сигнали від Польщі, яка готова передати нам їх у координації з НАТО».
Відповідаючи на питання про можливість такого варіанту, 30 січня прем'єр Польщі Матеуш Моравєцький обмежився коментарем, що «всі дії Польщі по зміцненню оборонних сил України узгоджуються з партнерами по НАТО». Прикметно, що 31 січня заступник міністра оборонного відомства Войцєх Скуркєвич у відповідь на твіт депутата Сейму від Лівих сил Павела Крутуля про те, що передача Україні F-16 стане ослабленням оборонного потенціалу країни, відписав, що «питання передачі польських F-16 не стоїть».
Прокоментувати цю справу я попросив Юліуша Сабака, аналітика порталу Defence24.pl
Якщо мова йде про передачу Україні польських F-16, то цю інформацію спростувало Міністерство національної оборони. У Польщі, по суті, не має літаків, які б вона могла передати українській авіації. Але у Європі є інші країни, які мають зайві F-16, скажімо Нідерланди і Данія. Голландці і данці не так давно оголосили, що вони виводять з експлуатації своїх ВПС наявні F-16, позаяк їм вже надходять винищувачі F-35. Голландія і Данія диспонують досить чималою кількістю цих машин, щоб задовольнити свої поточні потреби. На думку голландців і данців, у довгостроковій перспективі просто нерентабельно використовувати два типи літака з подібними характеристиками. До слова, ми говоримо про суттєво старіші версії F-16, ніж ті, які є у Польщі.
Тим не менше, чи можна вважати питання передачі Києву польських F-16 закритим?
Я думаю, що так. Як я вже сказав, Польща немає достатньої кількості літаків, які б повністю покрили потреби своїх збройних сил. Було б дивно, якби вона ще більше ослабила свої ВПС. По суті, Польща перебуває в процесі доукомплектування своєї авіації. Якийсь час тому в Південної Кореї були замовлені легкі винищувачі FA-50. Вони прибудуть в цьому році. Декілька років назад була підписана угода на американські літаки п'ятого покоління F-35. Винищувачі надійдуть десь через декілька років, оскільки, в першу чергу, ці F-35 використовуються в процесі підготовки польських пілотів в США. Таким чином, у нас немає якихось можливостей в питанні F-16. Ми маємо лише 48 одиниць цього літака. Для порівняння, Голландія виведе з експлуатації близько 40 винищувачів F-16, а в її розпорядженні вже є F-35, які надійшли з Америки зовсім недавно.
Таким чином, нечувано, щоб Польща в умовах високої загрози агресії і будучи прифронтовою країною на східному фланзі НАТО, ще більше ослабила свої бойові можливості.
На відміну від «танкової коаліції», Польща об’єктивно не може відігравати суттєвої ролі в «авіаційній коаліції» з передачі українцям F-16. Крім цього, порівнюючи ситуацію з літаками з «танковим питанням», то очевидно, що прийняття на озброєння ВПС України F-16 є вкрай складним викликом в плані підготовки пілотів, наземного персоналу. Це теж адаптація інфраструктури, взаємодія з радарними системами і багато чого ще. Скажімо, «Леопарди» можуть повноцінно вступити в бій не раніше ніж через декілька місяців. Чи у випадку позитивного рішення, можна очікувати, що F-16 чи інші багатофункціональні бойові літаки західного зразка з’являться в українському небі ще в цьому році?
Аналітик вважає такий сценарій реальним.
Я думаю, що це реально, щоб F-16 чи інші літаки були цього року в розпорядженні ВПС України. Американці ще в 2022 році виділили велику суму в розмірі близько 100 млн доларів на підготовку на винищувачах F-16 і F-15. Сподіваюся, що льотна підготовка вже почалася. Проте поставка літаків може затягнутися. Однак, мені здається, що американці вже якийсь час тому усвідомили, що таке рішення потрібно буде прийняти і пішли на відповідні кроки, щоб максимально прискорити надання українцям літаків. Не секрет, що підготовка пілотів забирає набагато більше часу і засобів, чим підготовка танкового екіпажу. Якщо «Леопарди» можуть в Україні з’явитися весною чи на початку літа, то питання передачі українським ВПС багатоцільових винищувачів передбачає приблизно річний курс підготовки і його особливо не скоротиш. Гадаю, що така підготовка не може тривати менше 8 місяців, і це за умови, що мова йде про досвідчених пілотів з хорошою англійською. Тобто, ми тут говоримо про людей, здатних все швидко засвоювати.
У зв’язку з цим, варто торкнутися справи МіГ-29 — літаків совєтського і російського виробництва, які не вимагають додаткової підготовки українських льотчиків. Ще в березні 2022 року Варшава, яка мала близько 30 одиниць цього винищувача совєтського зразка, хотіла їх передати Києву. Проте на перешкоді став Білий дім, який не підтримав поляків і попросив їх відмовитися від своїх планів, побоюючись, що це призведе до неконтрольованої ескалації з Росією. Правда, неофіційно відомо, що певна кількість цих машин була передана українській стороні в розібраному вигляді і як комплектуючі, що дозволило підняти в повітря невизначене число МіГ-29.
Юліуш Сабак вважає, що тема польських МіГ-29 може знову повернутися в порядок денний. Експерт теж прокоментував варіант з можливістю дістати дефіцитні винищувачі МіГ-29 і штурмовики Су-25 для українських ВПС в регіоні Латинської Америки, зокрема в Перу, про що не так давно згадувалося.
Якщо мова йде про поставки літаків, то найбільш простим і швидким шляхом був би варіант з технікою, на якій українські летуни вже вміють літати. Тому я вважаю, що тема польських МіГ-29 повернеться найближчим часом. Якась кількість українських винищувачів експлуатуються завдяки запчастинам, наданих Польщею.
Якщо говорити про Латинську Америку, то, справді, цей регіон міг би бути серйозним джерелом літаків совєтського і російського виробництва. На жаль, більшість латиноамериканських країн заявляє, що не буде постачати Україні озброєння і взагалі не відправить його в район конфлікту, а інші країни регіону є відверто проросійськими. Щодо Перу, то, наскільки мені відомо, Перу заявило, що не надасть військову техніку Україні. Так само вчинила, до прикладу, Мексика. Не особливо видно, щоб ця ситуація якось змінювалася, не дивлячись на те, що американці в обмін за совєтську-російську техніку пропонують свою. Думаю, що переговори в Латинській Америці йтимуть, але немає гарантії, що вони завершаться успіхом і Україна швидко отримає ці літаки.
Впродовж майже року інтенсивних бойових дій українська авіація зазнала важких втрат. Якщо не буде рішення Заходу про передачу бойових літаків, то виникає логічне питання, як довго зможуть ще протриматися українські ВПС під ударами російської авіації і ракетних сил РФ? Юліуш Сабак відзначає, що в такому випадку ситуація буде просто критичною.
Якщо йдеться про подальше функціонування ВПС України, то можливості вкрай обмежені і з часом вони ще більше звузяться. Частково проблеми вирішували поставки ракет і запчастин країнами, які мають такі ж чи схожі літаки як Україна. Зокрема, мова йде про Польщу, Словаччину чи Болгарію. Натомість ці запаси рано чи пізно закінчаться хоча б з огляду на те, що єдиним джерелом таких запчастин є Росія. Важко очікувати, щоб росіяни продавали країнам НАТО авіаційні запчастини до своїх літаків. Отож, незалежно від того, як довго триватиме ця війна, запаси скоро закінчаться, але це теж стосується тих країн, які використовують російську техніку і допомагають Україні. Тому я думаю, що не лише Україна, але й країни східного флангу НАТО, котрі ще експлуатують совєтсько-російські літаки, будуть від них відмовлятися, що може допомогти українцям, бо це означатиме, що вони матимуть машини, з яких можна буде взяти запчастини і якоюсь мірою компенсувати втрати. Проте без заміни своїх літаків на західну техніку, до якої країни Заходу зможуть надати боєприпаси, ракети і запчастини, вважаю, що українська авіація не матиме шансів вижити.
В питанні надання Києву озброєнь західні лідери весь час дивляться крізь призму «червоних ліній», які вони креслять собі в головах, оглядаючись на Москву, яка постійно погрожує, що в разі їх перетину настане ледь не ядерний армагедон. Однак після прийняття рішення про надання Україні танків Leopard 2 і Abrams M1, як і у випадку інших видів озброєнь, відповідь Кремля обмежилася до риторичного гавкоту. Чи пасивність Путіна схилить Захід до рішення про передачу Україні літаків й всього необхідного для перемоги над Росією?
Я думаю, що цей опір в питанні підтримки України сучаснішою західною технікою буде слабнути. Оскільки, з одного боку, важко очікувати, що Росія зможе серйозно цьому запобігти, зокрема на дипломатичному рівні. З іншого боку, гадаю, що західні політики і західні суспільства все більше усвідомлюють, що з Росією інакше як з позиції сили розмовляти неможливо. І зокрема, цю позицію можна виробити, підтримуючи Україну і твердо показуючи, яку позицію в цьому питанні займає НАТО, ЄС і загалом міжнародна спільнота.
Матеріал підготував Назар Олійник