-Днями «Шахтар» уклав угоду з польською «Леґією», на базі якої відбуватимуться тренування футболістів та деякі матчі. Чим обумовлене це рішення, чому саме цей клуб?
-Передусім, з першого дня війни поляки показали, що вони наші брати і коли ми дізналися, що граємо в Лізі чемпіонів, у нас був лише один варіант – грати в Польщі. І ми дуже хотіли грати у Варшаві. Чому у Варшаві, тому що це головне місто, що дуже багато українців тут живе, що поряд український кордон, що мами з дітьми можуть приїхати на гру, повболівати за «Шахтар». Ми одразу вийшли на контакт з «Леґією», там прекрасний президент клубу, там прекрасні люди, їм ідея сподобалась. І мінімум, що ми можемо зробити сьогодні для Польщі зі спортивної точки зору, це привезти Лігу чемпіонів у Варшаву. На жаль, ніхто з польських клубів не грає в Лізі чемпіонів. Але в Польщі, де живе багато українців, тепер зможуть побачити Лігу чемпіонів. І я дуже радий, що «Шахтар» зміг знайти спільну мову з «Леґією». І що ми домовились, що «Шахтар» гратиме домашні матчі Ліги чемпіонів на стадіоні «Леґія» у Варшаві.
-Клуб наразі на зборі у Словенії. Коли Ви збираєтеся до Польщі?
-У нас тяжкий розпорядок був. Але поки ми перебуваємо у Словенії. Потім їдемо в Україну, зіграємо три тури чемпіонату, 25 серпня буде жеребкування Ліги чемпіонів. Перша гра Ліги чемпіонів буде 5 або 6 вересня. Тому після жеребкування будемо знати куди і коли рухатися. Але Польща, тобто Варшава, побачить нас дуже швидко.
-Клуб переживає фінансові труднощі, чи маєте стратегію відновлення, крім продажу топових спортсменів?
-Ми клуб, який з початку війни втратив більше за всіх. Втратив тренерський штаб, втратив 14 зарубіжних футболістів. Ми за останні півроку до війни вклали 58 мільйонів євро в футболістів, а вони просто в один день всі роз’їхались, хтось за умовами оренди, когось продали. Але ми живі, з президентом нашого клубу ми б’ємося до кінця. Це не перша наша війна, в 2014 році в Донецьку, тобто в Україні на Донбасі почалась війна, тому для нас в цьому нічого нового немає. Для нас війна почалась вісім років тому. І за вісім років ми пройшли багато чого, але ми пройшли багато чого разом. Тому й ми сьогодні перебуваємо в Словенії, тому сьогодні «Шахтар» є. Я дуже вдячний, що в нас є такий президент клубу. Думаю, багато українців сьогодні тримаються як президент «Шахтаря», який не поїхав за кордон з першого дня, який лишився у своїй країні. Допомагати своєму народу, допомагати своїй країні. Для нього «Шахтар» - це його сім’я. Звісно, є фінансові труднощі. Але він ці труднощі долає, і «Шахтар» сьогодні існує. Звичайно, в нас інша команда, молода, українська, перспективна, з новим тренерським штабом. Тому ми починаємо робити новий «Шахтар», який в майбутньому буде показувати гарну красиву гру заради наших вболівальників і заради нашої України.
-Тобто цей виклик може стати шансом саме для українських гравців?
-Звісно. У нас завжди було дуже багато українських футболістів, академія у нас дуже сильна. Тому зараз настав час, щоб вони отримали шанс. Вони всі молоді, зелені. Але ми віримо в них і впевнені, що вони впораються з цим завданням, яке стоїть перед ними.
-В той же час, ви збираєтесь попрощатися з Михайлом Мудриком. Не сумуєте, що втратите на якийсь час такого гравця?
-Ніхто не збирається прощатися з Михайлом Мудриком. Президент клубу вирішив не продавати Мудрика. Мудрик - один з найбільших молодих талантів Європи. Ви знаєте, дуже багато клубів хотіли б скористатися ситуацією, в якій сьогодні опинився «Шахтар». Використати ситуацію війни і отримати дещо дешевше ніж є. Але з нашим президентом так не буває. Ми будемо поважати кожного нашого футболіста, ми будемо поважати футбольний ринок на сьогоднішній день. Михайло Мудрик сьогодні гравець «Шахтаря», і я сподіваюсь, впевнений, що він залишиться ще з нами. І я впевнений, що він буде лідером команди і буде грати з «Шахтарем» в Лізі чемпіонів. Звісно, Мудрик піде, але не зараз. Він має йти у топклуб за дуже великі кошти.
-Нещодавно до складу «Шахтаря» увійшов Невен Джурасек. Ви анонсували нові трансфери, щоб, як ви сказали, посилити «Шахтар». Є якісь конкретні плани, якими б хотіли поділитися?
-Наш президент не хоче робити середню команду. Ті футболісти, які в майбутньому прийдуть у «Шахтар», будуть топталанти. Ми привезли Джурасека, хорвата, який готовий був їхати в Україну, який грав у «Дніпрі», грав дуже добре, у нас Лассіна Траоре лишився, і, думаю, ще до завершення трансферного вікна, купимо ще два-три футболіста.
-Конкретніше зараз не можете сказати?
-Так, не можу, тому що ведемо переговори, вони дуже складно йдуть, але думаю, доб’ємось і закінчимо ще два-три трансфери. Михайличенко вже тут, Траоре лишився, Тотовицького взяли, Джурасека взяли. Тому спокійно, добре, впевнено рухаємось вперед.
-Триває серія благодійних матчів, які здійснює клуб «Шахтар». Днями з нідерландським «Утрехтом» матч завершився нічиєю. З ким плануєте наступну гру і які очікування?
-У нас наступна гра в Римі проти «Роми», вже продано 63 тисячі квитків. Я думаю, що це буде рекорд за цей весь час, поки триває війна. Вам же відомо, що в нас всі фабрики президента клубу працюють задля одного - допомагати Україні і українському народу сьогодні. Тому кошти від кожного проданого квитка ми направляємо в Україну. В Україну направляємо допомогу дітям, людям, які залишились без сімей, без помешкань. На жаль, їх багато. Ми їм допомагали, допомагаємо і будемо допомагати завжди!
-Наскільки я знаю, ви й колег підтримуєте. Днями в тренувальний центр в Конча Заспі теж передали допомогу...
-Так, допомагаємо. Я вже проходжу третю війну в своєму житті. Першу я пройшов, коли мені було 10 років. Одному навчився з цього всього, що треба допомагати один одному в тяжкій ситуації.
-Так, погоджуюсь з вами... Скільки вже зібрано коштів від проведення благодійних матчів, до речі?
-Я не знаю, чесно. Спочатку рахували. Навіть сьогодні рахуємо, але я цією інформацією не керую. Ми, з одного боку, заробляємо для України, а з іншого боку - готуємося до Ліги чемпіонів. Тому для нас набагато важливіше, допомогти Україні сьогодні, кожній дитині, якій можемо допомогти. Ось це наша мета. Мета всіх людей, які працюють у нашого президента клубу Ріната Ахметова.
-Ви чимало подорожуєте, проводите матчі в різних країнах. Як глядачі сприймають Україну наразі і що змінилося під час війни, на ваш погляд?
-Всюди, де грали, а ми грали багато в різних країнах, було дуже багато українців. Знаєте, на це важко дивитися, але, з іншого боку, приємно. Приємно, що приїхали підтримати «Шахтар», приємно, що купили квиток. Знаю, що з цим квитком вони зможуть комусь допомогти. Можу тільки сказати, що ми й далі будемо займатися тим самим – допомогою українцям.
-Перемагати і поширювати український бренд в усьому світі...
-Авжеж! Україна сьогодні на першому місці. Я хорват, але я з Україною вже 20 років. Я більше живу в Україні, ніж в Хорватії, тому я сказав, що ця війна і моя. Будемо разом рухатися вперед і разом перемагати. Тому Слава Україні!
-Наостанок. Про що мрієте і чи вірите у завершення війни найближчим часом?
-Я вірю, і вірю, що війна закінчиться за столом. І я сподіваюсь, що це відбудеться дуже швидко. Країна має розвиватися і жити своїм життям. Літаки мають літати над українським небом вільно. І це буде скоро. Ми віримо в перемогу!
-Слава Україні!
-Героям Слава!
Запрошуємо послухати програму в доданому звуковому файлі
Олена Котляр