Polskie Radio
Section05

wyłączenie banerów

СКРИНЯ. Радіо і війна: як повномасштабне вторгення змінило радіомовлення

Радіоприймач — одна з позицій у списку речей для тривожної валізки. В умовах війни роль радіо пересмислюється. Ведучі оголошують повітряні тривоги і місце збору евакувації. З’являються нові радіостанції і подкасти, які ставлять собі цілі, актуальні саме під час війни. Ці та інші зміни в роботі радійників і подкастерів, в голосі, в підході слухачів до радіо, в значенні самого слова «радіо» Мар’яна Кріль і Олена Руда обговорюють у новому епізоді подкасту «Скриня». 
Zobacz więcej na temat: 

РАНОК. Польське радіо для України відзначає третю річницю з дня заснувння

Рівно три роки тому Польське радіо для України розпочало свою роботу. Це був дуже серйозний крок Польської держави, адже це найбільше українськомовне радіо за межами України. Особливо це цінно і важливо у світлі того, що нині відбувається з американськими ЗМІ - Голос Америки та Радіо Свобода, які переживають серйозну турбулентність. Про роботу журналістів Польського радо для України, про досягнення та плани у ранковому ефірі розповіла Мар'яна Кріль, журналістка Польського радіо для України.
Zobacz więcej na temat: 

РАНОК. Запровадження військової підготовки для всіх поляків

Марек Будзіш — польський історик, журналіст і публіцист, що спеціалізується на Росії та на пострадянському Сході у ранковому ефірі розповів про запровадження військового вишколу для всіх поляків, на фоні війни в Україні та загроз з боку Росії, які тільки зростають. Завдяки військовим навчанням громадян польський уряд планує збільшити кількість армії разом з резервом до 500 тисяч людей. Хто має тепер пройти цей вишкіл? Яким він буде? І чи справді почнуть з посадовців: чиновників та депутатів?  
Zobacz więcej na temat: 

Czy instrument zbyt cichy?

17 marca 1830 r. Karol Kurpiński, dyrektor Teatru Narodowego, dyrygujący tego dnia koncertem z udziałem Chopina, w swym „Dzienniku prywatnym niektórych czynności teatralnych, a szczególniej operowych”, zanotował: „Środa. Z rana była próba z Koncertu fortepianowego p. Chopin. Wieczorem liczna publiczność (bo nawet zapełniła miejsca orkiestry) z wielkimi oklaskami przyjmowała kompozycję i grę młodego artysty. Sam instrument nie był dogodny do tak obszernego miejsca”. Pianista wybrał bowiem swój fortepian, nie chcąc grać na instrumencie, do którego nie był przyzwyczajony. „Ci, co w orkiestrze stali, byli zadowoleni, o tyle parter narzekał na ciche granie [...]” – Fryderyk zdawał relację Tytusowi Woyciechowskiemu. Maurycy Mochnacki w „Kurierze Polskim” wychwalał Chopina pod niebiosa, szczególnie Adagio [z Koncertu f-moll], doradzając „więcej energii”. Niezależnie jednak od tych drobnych zastrzeżeń, występ tak się podobał warszawskiej publiczności, że młodociany artysta musiał od razu zdecydować się na powtórzenie koncertu za tydzień. (md) 
Zobacz więcej na temat: 

ЕНЕРГЕТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ. Перспективи ядерної енергетики в Україні та ЄС

Переспективи розвитку української ядерної енергетики - одне з важливих питань післявоєнної відбудови України, зокрема, її енергетичного сектора.  Ігор Дір, Надзвичайний та Повноважний Посол України, генеральний директор Асоціації «Український ядерний форум», стверджує, що альтернативи цьому немає. А сигнали, які надходять з галузі, свідчать про те, що Україна може і буде розвивати сектор. І вже це робить попри загрозу російських обстрілів. Крім того, запевняє Ігор Дір, Україна вже є важливим партнером європейських країн, зокрема Польщі, на їхньому шляху до відновлення чи створення генеруючих потужностей атомної енергетики. Матеріал підготував Володимир Гарматюк
Zobacz więcej na temat: