Адміністрація Сполучених Штатів проти створення газогону Nord Stream 2. Побудова цієї магістралі російського блакитного палива до Німеччини дном Балтійського моря, у зв’язку із загрозою санкцій з боку Вашингтону на рік зупинилася. Цей крок спричинений опором США щодо залежності Європи від поставок газу з Росії. Однак нещодавно оголошено, що будівництво «Північного потоку 2» відновили. Водночас, на переконання численних експертів, зміни у Білому домі не повинні вплинути на нинішню жорстку політику проти цього проекту узалежнення Європи від російського монополіста.
Співдиректорка Інституту за демократію у Східній Європі, публіцистка у Вашингтоні Ірена Лясота вважає, що для Сполучених Штатів нині найбільшими суперниками залишаються Китай та Росія. І стримування одного із них не має відбуватися коштом іншого. За її словами, дії Москви протягом останніх кількох місяців, зокрема, наприклад, найновіші російські кібератаки на мережі американського уряду, свідчать скоріше про те, що Росія налаштована на конфронтацію з новою адміністрацією.
Водночас Ірена Лясота переконана, що тепер росіянам буде менш комфортно, адже закордонна політика США формуватиметься не тільки, як раніше, на основі «примх» президента, бо у ній тепер братимуть участь більш незалежні від нього Державний департамент, Конгрес та різні лобі:
«Росіяни мають значно більше проблем, коли є плюралізм. Вони досі не звикли до того, що може бути плюралістичне управління і що недостатньо мати добрі відносини з одним лише президентом або його сім’єю. Потрібно сказати, що після аншлюсу Криму в 2014 році Конгрес США поводився відповідно, були введені різні санкції. А питання Nord Stream 2, що у Європі та Польщі вважають стратегічним питанням, у США є економічним питанням. Від цього залежить, наскільки США будуть докладати своїх сил у Європі. Можна очікувати, що політика у цій справі буде продовжена, бо США розглядають це питання у контексті своїх інтересів».
Слід нагадати, що у Європі проти російсько-німецького проєкту Nord Stream 2 виступають, серед інших, країни ініціативи Трьох морів. На думку Лясоти, погляд Вашингтону у цьому випадку не буде зосереджуватися тільки на інвестиціях в енергетику та інфраструктуру, але й на політиці:
«Тримор’я – це не тільки питання інвестицій. Це також елемент політики та зв’язку цих країн з Росією. У Сполучених Штатах є велика стурбованість тим, що Угорщина занадто дружить із Росією і може бути її троянським конем у Центрально-Східній Європі. Відносини країн простору ініціативи Трьох морів з Росією є різними. Але політика США у цій сфері тепер буде більш поглибленою, різносторонньою. Питання підтримки розвитку інфраструктурних, комунікаційних проєктів буде пріоритетною для США. Але й розміщення американських військ також буде продовжуватися, хоча його рівень залежатиме від переосмислення та визначення нової політики дислокації цих військ. Прикладом може бути Договір з відкритого неба, з якого вирішив вийти Трамп, знищивши таким чином можливість здійснення спостережницьких польотів над Росією та біля її кордонів. Можна очікувати нових переговорів щодо різних угод з Росією, але вони будуть пов’язані з пріоритетами США – призначити більші витрати на внутрішню чи зовнішню політику».
Чи зможуть нові, розширені американські санкції, підтримані обома партіями, зупинити російсько-німецький проект Nord Stream 2? Нещодавно як у Росії, так і у Німеччині наголосили, що попри обмеження, завершать побудову газогону. Експерт з питань енергетики з порталу BiznesAlert.pl Бартломей Савіцький зауважує, що частка російського газу на німецькому ринку складав декілька років тому приблизно 40 відсотків:
«Німецька економіка не буде живитися тільки газом з Росії. Німеччина надалі буде використовувати норвезький газ та імпортувати блакитне паливо зі США. Найбільш небезпечним є не те, що Німеччини більшою мірою використовувати газ із Nord Stream 2, а те, що газопровід буде використовуватися для подальшого транспортування газу на південь, у нашу частину Європи. Це створюватиме певну невидиму стіну між Центрально-Східною та Західною Європою, при чому Захід залишатиметься більш диверсифікованим. Звідси наші зусилля щодо побудови системи з’єднань між країнами регіону. Це дає нам можливість диверсифікуватись ще до того, як росіяни почнуть закачувати газу у Північний потік 2».
Натомість на думку державного секретаря у Міністерстві інфраструктури Польщі Марека Ґрубарчика, зауважені нещодавно у Балтійському морі переміщення суден, котрі мають нібито завершити Nord Stream 2, можуть бути своєрідною завісою, яку застосовує російська сторона:
«Ця інвестиція необхідна Росії, щоб зробити Європу залежною від свого газу. Це може бути такий оманливий рух, аби кинути значно більші сили для її реалізації. Але добре, якби я помилявся зі своєю оцінкою. Маневри суден, котрі мають завершити цей газогін, мають підготувати територію для завершення Nord Stream 2. Залишилося побудувати приблизно 50 км, а дивлячись на активність як російської, так і німецької сторони, гадаю, що вони мають намір зробити все, аби закінчити інвестицію. Цей газогін – це величезні об’єми газу, розподілом яких у Європейському Союзі керуватиме Німеччина. Це на 50 відсотків збільшить російські поставки газу до Європи, що є дуже небезпечним казусом у контексті залежності від одного постачальника. Сподіваємося, що наші зусилля приведуть до зупинки цієї дуже поганої з погляду залежності Європи інвестиції».
То ж після того, як у Сполучених Штатах узгодили остаточну версію розширених санкцій проти Nord Stream 2, не варто забувати, що, попри це, Кремль не складає зброї і, схоже, бути боротися до кінця, аби зберегти свої політичні впливи у деяких країнах Центральної та Східної Європи, а також у самій Німеччині, - попереджає Войцєх Якубік, головний редактор порталу BiznesAlert.pl.
PR24/Тарас Андрухович