Легендарний варшавський «Nowy Teatr» виїхав в турне. Це остільки незвичне турне, що відбувається воно онлайн, а глядачі — українці, білоруси литовці, румуни, угорці та чехи — можуть дивитися один із найвідоміших спектаклів Кшиштофа Варліковського «Виїжджаємо» (Wyjeżdżamy/We are living) безкоштовно.
«Постановки Варліковського не забуваються, бентежать, залишають після себе тривалий шлейф рефлексій. Режисер наче непомітно торкається болючих тем сьогодення – природи і її знищення, трагедії стосунків і людського буття, психіки індивідууму, придушеного богами, ідолами, демонами, диктаторами» – прочитаємо в рецензії спектаклю на сторінці Центр сучасного мистецтва «Дах», українського партнера проєкту.
24 та 25 жовтня відбулися покази спектаклю “Виїжджаємо” в Україні, Білорусі та Литві, але турне триває. Про це будемо говорити із заступником директора «Nowy Teatr» Пйотром Ґрущинським.
Назва спектаклю «Виїжджаємо» символічно співзвучна з вашим турне, але, з другого боку, фізично театр не виїжджає з Варшави.
– Цей спектакль Кшиштофа Варліковського, можна сказати, в якомусь сенсі застряг у своїй подорожі. Було багато виїзних показів, але через пандемію коронавірусу театр був змушений зробити паузу, і відмінити чимало показів. Єдина користь актуальної пандемічної ситуації — це нагода вивчити можливості, які дає Інтернет, і навчитися ними користуватися. Безумовно, покази онлайн не замінять живого спілкування з глядачем, але такі покази можуть якоюсь мірою наблизити глядачам у Польщі і, як виявляється, у всьому світі, те, що нині відбувається в нашому театрі. Справді, це дивні гастролі, коли ніхто нікуди не поїде. Ми тільки надаємо доступ до нашого спектаклю, який глядачі можуть дивитися в Інтернеті абсолютно безкоштовно. Цей проєкт ми реалізуємо зі своїми партнерами, передусім, у Східній Європі, але теж з партнерами з таких віддалених від Польщі країн, як Південна Корея.
Кшиштоф Варліковський не вперше звертається до творчості ізраїльського поета і драматурга Ханоха Левіна. Часто можна прочитати, що «Ханох Левін (1943-1999 рр.) був однією з найблискучіших зірок на небосхилі ізраїльської культури. Культовий письменник, провокаційний драматург і режисер, порушник громадського спокою, він був визнаний класиком ще за життя, пройшовши за тридцять років творчості довгий шлях від всенародної ненависті до всенародної любові» (так про Левіна писав український «День»). Його батьки у 30-ті роки минулого століття виїхали з Лудзі. Левін вже в Ізраїлі отримав релігійну освіту. Написав 50 п’єс, серед яких — комедії, сатиру і трагедії, а також театральні скетчі. Найбільш відомі твори — «Хефец», «Продавці гуми», «Шпіц». Його п’єси були поставлені на багатьох сценах у різних країнах світу. Критики зазначали, що твори Ханоха Левіна є «дзеркалом ізраїльської дійсності.
Розкажіть, про що йдеться у п’єсі «Виїжджаємо», а точніше, в її сценічній адаптації на сцені варшавського «Nowy Teatr»?
– Наш підхід до тексту Ханоха Левіна був дещо провокаційним та неоднозначним. З одного боку, нам ця п’єса дуже сподобалася, але з другого — ми розуміли, що текст вимагає адаптації до актуальної ситуації, тому ми вирішили його дещо переписати. Але не підлягає сумніву, що це, як сам автор визначив жанр твору, – «комедія з восьми похоронів». Це звучить дещо дивно, особливо сьогодні, коли смерть дуже виразно сигналізує свою присутність у нашому житті. Але, гадаю, цей спектакль може допомогти освоїтися зі смертю. Ми змінили назву п’єси на «Виїжджаємо», хоча дослівний переклад заголовка твору звучить так: «Збираємо манатки». Цей оригінальний заголовок видався нам занадто фарсовим, занадто жанровим. Ми вибрали більш радикальне слово «виїжджаємо». Нам здається, що слово «виїжджаємо» точніше передає суть цього спектаклю. Ми живемо в такий момент історії, у такій політичній, економічній ситуації, що дедалі частіше доводиться чути: «Ні, я вже більше не витримаю! Виїжджаю!». Так само говорять герої п’єси Левіна. Вони хочуть кудись виїхати, найчастіше — до Швейцарії, яка їм здається якоюсь міфічною країною щастя. На жаль, як виявляється, ніхто нікуди не їде, а єдиною можливою поїздкою є «подорож на той, другий бік», тобто, іншими словами, смерть. Можливо, це звучить дещо зловісно, але не хвилюйтеся, цей спектакль дуже забавний, при всій своїй повазі. На моє переконання, саме в цьому є сила цього спектаклю.
На сторінці «Nowy Teatr» можемо прочитати, що спектакль «Виїжджаємо» належить до найбільших досягнень Кшиштофа Варліковського, а також, що театр представляє спектакль у країнах, де творчість Варліковського, цього видатного режисера є менш відомою, ніж у Польщі чи на Заході. Що потрібно знати про стиль Кшиштофа Варліковського?
– Це режисер, котрий завжди підходить по-авторськи до текстового матеріалу. У випадку «Виїжджаємо» ситуація така, що спектакль базується тільки на одному тексті, причому драматичному тексті. Але у творчому доробку Кшиштофа Варліковського знайдемо дуже складні театральні адаптації кількох текстів, як самі по собі є авторським текстом, новою п’єсою, написаною на підставі кількох різних текстів. Варліковський як автор багато уваги приділяє сценічному руху, фізичному виразові психологічного стану актора, він робить психологію дуже фізичною. І це дуже виразно видно на сцені. Кшиштоф Варліковський має дуже філософський підхід до театру. Він не ставиться до театру як до місця, де можна приємно провести час. Від себе та своєї команди, тобто акторів, котрі з ним працюють, Варліковський очікує, що завдяки їхній праці вечір в театрі стане способом пізнання або кращого розуміння хоча би маленького фрагмента нашого життя, того, якими ми є, чому ми є такими, а не іншими, чому себе поводимо так, а не інакше. У кількох словах можна так сказати. Натомість постановки Кшиштофа Варліковського славляться своєю неймовірною театральною красою. Від самого початку він працює зі своєю незмінною сценографкою Малґожатою Щенсняк, котра створює чудові декорації. Якщо хтось з наших слухачів бачив спектакль Кшиштофа Варліковського, то знає, що я маю на увазі. Цей неповторний стиль. Ще одна річ, яка цікавить режисера, – це скандал. Скандал нашого існування, скандал нашого безсилля, скандал нашої неможливості, або спроб обмеження нашої свободи з чийогось боку. Ми переносимося до такого дивного світу, де є дуже гарно, але теж дуже небезпечно.
На завершення нашої розмови — скажіть, будь ласка, про покази онлайн спектаклю «Виїжджаємо». Перші покази, тобто 24-25 жовтня, вже відбулися. Наступні будуть 21-23 листопада. Чи покази супроводжуються перекладом?
– Я хотів би сказати про нашу ініціативу з перекладами, оскільки, завдяки підтримці Інституту Адама Міцкевича, нам вдалося зробити переклад і титри на кілька мов. Це вимагало великої праці — спектакль перекладено на російську, українську, білоруську, естонську, чеську, угорську та корейську мови. Тож можна уявити масштаб цієї праці, яку виконали перекладачі найвищого класу. Сподіваюся, що нам вдалося передати сенс, думки та послання цього спектаклю, і що якість трансляції буде доброю.
Інформація про спектакль на сайті: https://nowyteatr.org/pl/kalendarz/wyjezdzamy
Запрошуємо послухати звукову версію передачі у доданому файлі
Іріна Завіша/Яна Стемпнєвич