В ефірі Української служби Польського радіо ми продовжуємо читати українську поезію у польському перекладі і польську- в українському. Сьогодні вашій увазі пропонуємо вірш Дарини Гладун «на смерть російського солдата».
Українська поетка Дарина Гладун народилася у Хмельницькому, вчилася у Києві і живе у Бучі. У розмові з нами Дарина Гладун каже:
«У наш будинок було пряме влучання снаряду, тож вікна – потрощені, стіни існують. У моїй квартирі частину вікон повиривало. Двері в нашому будинку, а їх було 600, зрізано. Також зрізали двері комор… Ну і так – квартири пограбовані. Моя квартира пограбована. Я бачила, як це виглядає. Частина знищень сталися внаслідок вибухової хвилі, наприклад, вирвало двері до ванної кімнати. Але частина речей розкидана, мародери повитягали із шухляд мої особисті речі…»
«Все, що я зараз пишу, насправді, це документальна поезія. Вірш "на смерть російського солдата" – це другий вірш про російських солдатів. Перший вірш "без дому" я написала, коли дізналася, що росіяни повернулися в Бучу. А потім я дізналася, що вони розмістили свій штаб в нашому будинку і жили в наших квартирах… Я досі не можу в це все повірити і, мабуть, живу в 23 лютого… А коли я дізналася про базар у Білорусі – то це стало поштовхом, щоби написати другий вірш про російських солдатів, "на смерть російського солдата"...»
на смерть російського солдата
1
у місті наровлі торгують війною від самого ранку продають і купують наші сльози каліцтва і смерті
продають і купують дитячий одяг взуття та іграшки
а також килими меблі побутову техніку вимикачі розетки з окупованих українських провінцій
щоб у наровлі знали про доблесть російської армії і те як багато може вкрасти один боєць
2
із міста мозира надсилають додому війну російські військові пакують в картон і поліетиленову плівку наші сльози каліцтва і смерті
надсилають своїм рідним дитячий одяг взуття та іграшки
а також килими меблі каструлі сковорідки кухонні плити кавоварки блендери ноутбуки плазмові телевізори вимикачі розетки теплі вовняні пальта шовкові хустки ношені кросівки і золоті сережки з окупованих українських провінцій
щоб вдома знали про доблесть російської армії і те як багато може вкрасти один боєць
3
їде в росію війна автобусами й ешелонами
повертає батькам російських солдатів акуратно складених у цинкові труни
дарує натомість їм наші сльози каліцтва і смерті
дитячий одяг взуття та іграшки
а також килими меблі каструлі сковорідки кухонні плити кавоварки блендери ноутбуки плазмові телевізори вимикачі розетки теплі вовняні пальта шовкові хустки ношені кросівки і золоті сережки з окупованих українських провінцій
4
над могилою солдата стоятиме стара мати
і скаже
/так/мало/дзвонив/цей/байстрюк/останнім/часом/ні/стида/ні/совісті/а/міг/би/у/когось/із/місцевих/вкрасти/телефон/і/дзвонити/частіше/
і мати солдата гірко заплаче
над могилою солдата друзі стоятимуть один із них врешті скаже
/сиділи/за/однією/партою/таким/світлим/хлопчиком/був/таким/добрим/
і друг солдата гірко заплаче
над могилою стоятиме тихо дружина солдата
і буде мовчати-мовчати-мовчати
і плакати-плакати-плакати
тільки їхні сльози – не наші сльози
і горе їхнє – не наше горе
5
у кожному кутку дому загиблого російського солдата – війна
чужим одягом взуттям та іграшками у шафі його сиріт
килимом на підлозі вітальні
кавоваркою блендером і плитою на кухні
каструлею і сковорідкою на плиті
телевізором на стіні
столом у кімнаті вдови
ноутбуком на столі у кімнаті вдови
золотими сережками у вухах вдови
у шафі вдови вовняним пальтом шовковою хусткою ношеними кросівками
і куди вже не кинеш оком - скрізь наше горе
02-03.04.2022
Помешкання поетки Дарини Гладун, пограбоване російськими солдатами
Вірш Дарини Гладун «на смерть російського солдата» переклав поет і перекладач Януш Радванський. А нашому ефірі перекладач каже:
«Вірші Дарини Гладун я перекладав ще у довоєнних часах, минулого року я перекладав її збірку "ІЗ ТІНІ КРАСИВИХ ЧЕРВОНИХ ХЛОПЧИКІВ", але тепер працюю над розширеною версією цієї книжки, тому що в ній будуть вірші, які Дарина почала писати після широкомасштабного вторгнення».
«Коли я читаю цей вірш і взагалі вірші Дарини та інших поетів, написаних після початку повномасштабної війни, відчуваю, парадоксально, надію. Тому що російська пропаганда каже, що Україна – це країна без культури та історії, а тим часом, українські поетеси, поети, художники, музиканти показують, що це неправда, що Україна має щось, що повинен почути увесь світ. На рівні бойових дій війна ще триває, але так собі думаю, що на рівні мистецтва Україна цю війну вже виграла, завдяки саме таким віршам, як цей вірш Дарини».
na śmierć rosyjskiego żołnierza
1
w narowli handlują wojną od samego rana sprzedająi kupują nasze łzy kalectwa i śmierci
sprzedają i kupują meble i sprzęty AGD kontakty sedesy wibratory i zatyczki analne z okupowanych ukraińskich prowincji
żeby w narowli wiedzieli o przewagach rosyjskiej armii i o tym jak dużo może ukraść jeden bojec
2
z mozyrza wysyłają do domu wojnę rosyjscy wojskowi pakują w karton i
folię nasze łzy kalectwa i śmierci
wysyłają swoim rodzinom patelnie TEFAL notebooki i plazmowe telewizory ekspresy do kawy
garnki blendery wyłączniki kontakty używane adidasy wibratory i analne zatyczki z okupowanych ukraińskich prowincji
3
jedzie do rosji wojna autobusami i eszelonami
zwraca rodzicom rosyjskich żołnierzy aktualnie włożonych w cynkowe trumny
daruje im natomiast nasze łzy kalectwa i śmierci
patelnie TEFAL notebooki i plazmowe telewizory ekspresy do kawy
garnki blendery wyłączniki kontakty używane adidasy wibratory i analne zatyczki z okupowanych ukraińskich prowincji
4
nad mogiłą żołnierza stanie stara matka
i powie
/tak mało/dzwonił/ten/łobuz/ostatnio/ni/wstydu/ni/sumienia/a/mógłby/komuś/z/miejscowych/ukraść/telefon/i/dzwonić/częściej/
i matka żołnierza gorzko zapłacze
nad mogiłą żołnierza staną przyjaciele jeden z nich wreszcie powie
/siedział/w/tej/samej/ławce/takim/jasnym/był/chłopcem/takim/dobrym/
i przyjaciel żołnierza gorzko zapłacze
nad mogiłą stanie w ciszy żona żołnierza
i będzie milczeć-milczeć-milczeć
i płakać-płakać-płakać
tylko ich łzy – to nie nasze łzy
i ich rozpacz – to nie nasza rozpacz
5
w każdym kącie domu rosyjskiego żołnierza – wojna
dywanem na podłodze
kolczykami w uszach wdowy
patelnią na kuchence
telewizorem na ścianie
w szafie jego sierot też wojna
cudze ubrania buty i cudze zabawki
i gdzie nie spojrzysz – wszędzie nasza rozpacz
02-03.04.2022
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі
Яна Стемпнєвич