В одній з наших останніх передач із циклу «Польська мова без кордонів» ми говорили про те, як навчити дитину змалку розмовляти гарною і багатою мовою. Сьогодні хочемо підказати, як виховати ерудита, котрий розмовлятиме багатою не одною, а кількома мовами. Дво-, а навіть багатомовність є притаманною рисою сучасного суспільства.
Ці теми порушимо з нашою гостею - докторкою Аґнєшкою Яжинською-Буцько, логопедкою з Інституту фізіології та патології слуху Центру слуху в Каєтанах.
Перед тим, як ми перейдемо до теми мовного виховання білінгів та багатомовних дітей, скажіть будь ласка, в якому віці дитина починає розуміти мову?
- Перед тим, як відповім на Ваше запитання, хочу кілька слів сказати про базу, на якій будується розвиток мови. Ми повинні розуміти, що дитина готується до засвоєння мови ще у пренатальний період. Дослідження показують, що дитина ще в утробі матері реагує на її голос і вміє відрізнити цей голос від голосу інших жінок. Тому, якщо нам залежить на засвоєнні дитиною мови або двох мов, слід пам’ятати, що наша вербальна активність перед народженням малюка теж є дуже важливою. Пізніше, вже після народження, у віці трьох місяців дитина починає реагувати на мелодику мови. Спосіб, в який ми будемо звертатися до малечі, викликатиме реакцію. Тримісячна дитина вже може розплакатися на високий тон голосу.
Ви згадали про мелодику мови. Польська мова має іншу мелодику, ніж, скажімо, англійська, українська, а тим паче — китайська. Чи тримісячна дитина вміє розрізняти, що мати до неї звертається польською, а батько — французькою?
- Розрізнення звуків даної мови відбувається у другому півріччі першого року життя дитини. Тобто малюк, котрому виповнилося шість місяців, насправді вміє розрізняти звуки, найчастіше голосні звуки, даної мови. Пам’ятаймо, що наголос — це одна з рис, яку дитина починає засвоювати, і розуміти, що кожна мова має свій наголос. Отже, цей чинник теж матиме значення.
Як, в такому разі, має виглядати взірцеве спілкування з дитиною, щоби вона правильно засвоїла, скажімо, дві мови, якими до неї звертаються батьки?
Слід усвідомити, що на розвиток мови нашої малечі має вплив не тільки пренатальний період, про який я згадала, але теж прелінгвальний період, тобто період перед тим, як дитина почне розмовляти. У перший рік життя маля набуває таких вмінь які потім використає для розвитку мовлення. Важливо, яку маємо міміку під час розмови, які слова вживаємо, коли звертаємося до дитини тощо. Хочу звернути увагу, що деякі чинники можуть негативно впливати на спосіб засвоєння і розвитку мови в дитини. І це не залежить від мовного середовища, в якому дитя виховується. Адже мозок дітей незалежно від культури чи національності, побудований так само. Тому ці дії, які стимулюватимуть розвиток мовних компетенцій дитини, такі самі — це дбання про моторику, міміку, про відповідність міміки до вербального повідомлення, це все діятиме на користь. Натомість все, що цей розвиток буде збурювати, діятиме на шкоду. В цьому контексті варто загадати про електронні мас-медіа, усі кібермедіа, таблети, телефони, телевізор. І те, про що останнім часом говориться щораз частіше, - передозування дитини інформацією. Зверніть увагу, які іграшки має ваше чадо. Якщо це іграшки, котрі і грають, і співають, і одночасно світяться, то така кількість сигналів впливає дуже негативно на вразливу нервову систему дитини.
Багато батьків переконані — якщо будуть вмикати аудіо-казки англійською мовою, то дитина, з якою кожен день вони спілкуються польською, завдяки цим аудіокнижкам буде двомовна. Що Ви про це думаєте?
- Ні, так не станеться. Не забувайте, що аудіо-казка з нами не розмовляє, а основою для мовної бази є розмова, діалог. Якщо мама усміхається до дитини і розмовляє з нею, має з малюком зоровий контакт, то маля реагує на ці жести. Так починається діалог. Казка, яку відтворює магнітофон або комп’ютер, з нами не розмовляє. Більше того — дослідження нейробіологів та психологів показують деструктивний вплив електронних мас-медіа на осередки мови дитини.
На що варто звернути увагу батькам, котрі хочуть виховати білінгва?
- Цю комунікативну ситуацію потрібно впорядкувати. Якщо мама — польськомовна, а батько — французькомовний, причому батько гірше володіє польською мовою, то рекомендую, щоби кожен з батьків говорив з малечею своєю мовою. Завдяки цьому, дитина по-перше, засвоїть кожну з мов в правильному варіанті. По-друге, під час засвоєння мови важливі емоції. Натомість людина, котра не володіє повно мірою даною мово, не може вповні передати свої емоції. Не варто боятися ситуації, коли мама звертається до дитини одною мовою, а батько — іншою, і що це внесе якийсь хаос в порядок побудови мовної системи дитини. Насправді, дитина на цьому тільки виграє. Комунікативний порядок, впорядкування способу спілкування з дитиною — це база, на якій малюк буде будувати свої мовні навички. Теж є питання часу, який кожен з батьків проводить з дитиною. Наприклад, якщо дитиною більше займається французькомовний батько, то і на початку малеча більше говоритиме французькою.
Досить поширена проблема в сім’ях емігрантів така, що дитина не засвоює правильно жодну з мов. Батьки намагаються з нею розмовляти мовою країни, в якій живуть, але володіють цією мовою на недостатньому рівні.
- Це складна ситуація. До мене приходять батьки з кільканадцятирічними дітьми , котрі виховалися в іншій, ніж Польща, країні. Батьки, котрі мешкали, скажімо, у Франції, дуже сильно стимулювали у дитини засвоєння цієї мови і виключили зі спілкування польську мову... Натомість через кілька-кільканадцять років сім’я повертається до Польщі, і тут починаються проблеми. Хлопчик має величезні проблеми у контактах з польською родиною, а також — зі своїми ровесниками. Я вважаю, що дитина повинна правильно засвоїти одну мову, а потім на ній будувати вивчення інших мов. Звісно, іншою є ситуація сімей, про які ми говорили раніше, - коли мати полька, а батько француз, і в такому середовищі дитина має усі шанси стати двомовною. Крім цього — і тут знову хочу послатися на дослідження — щоби опанувати мову добре, природно і вповні, то 33% усього нашого часу слід проводити в цьому мовному середовищі. В ситуації, коли мама польськомовна, батько французькомовний, а дитина ходить до англійського дитсадка, то вона в змозі опанувати ці три мови одночасно, але це максимум.
Діти ділилися своїми думками про багатомовність.
У випадку двомовних та багатомовних дітей має справу із такою здібністю, як вільний перехід від одного мовного коду на інший. Цікаво, чи це вроджена здібність або така здібність, яку можна набути тільки у ранньому дитинстві, чи можна навчитися так вільно переключатися з одної мови на іншу?
- Це дуже цікаве запитання. Хочу наголосити, що діти, які виховуються у двомовних сім’ях — про що ми говорили на початку програми — звісно, будуть відрізняти звуки різних мов, але теж будуть засвоювати ті звуки, які для них є легшими, простішими. Діти вчаться насамперед простіших слів. І маємо таку ситуацію, що у двомовних сім’ях дитина спочатку буде засвоювати слова, які для неї не становитимуть артикуляційної проблеми. Звісно, так я к вже говорила, вирішальним теж буде час, який дитина проводить з даною мовою. Часто діти міксують слова з різних мов, і мають право це робити до четвертого року життя. Натомість після чотирьох років малеча вже повинна розрізняти мови настілки, щоби знати — це польська, а це - французька. Натомість якщо діти старшого віку надалі змішують слова з різних мов, то я би радила звернутися до спеціаліста, щоби виключити, наприклад, дислексію.
Я хотів би повернутися до ситуації, де мама польськомовна, батько французькомовний, а дитина ходить в англійський дитсадочок. Чи це взагалі можливо, щоби така дитина володіла трьома мовами на високому рівні, щоби була ерудитом, іншими словами? Чи все-таки одна мова буде домінувати, а знання інших мов трішки відставатиме?
- Так, дитина в змозі опанувати три мови одночасно. Пам’ятаймо про один важливий момент - найбільш гнучкий мозок дитини до третього року життя. Звісно. 14-річний підліток теж може навчитися володіти трьома мовами на такому самому рівні. Натомість у вивченні мови важливим є не тільки засвоєння мови, але і культурний аспект, тобто весь культурний багаж, котрий несе мова. Але хочу ще раз підкреслити — так, дитина в змозі опанувати три мови одночасно.
Дякуємо за розмову, нагадую, нашою гостею була докторка Аґнєшка Яжинська-Буцько, логопедка з Інституту фізіології та патології слуху Центру слуху в Каєтанах.
Цикл передач «Польська мова без кордонів» фінансує Канцелярія Голови Ради Міністрів Польської Республіки в межах допомоги Полонії та полякам за кордоном.
Запрошуємо послухати звукову версію передачі у доданому файлі
Яна Стемпнєвич і Андрій Рибалт