Українська Служба

Повоєнні будівлі Польського радіо у Варшаві на вулиці Мислівєцькій

03.01.2024 15:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо
Аудіо
  • «Історія Польського радіо». Випуск 46. Ефір 3 жовтня 2023 року
        .
Повоєнна будівля Польського радіо у Варшаві на вулиці Мислівєцькій. Фрагмент параду з костюмованими членами товариства на території казарм Уланів на П'ясецькому каналі між вулицями Мислівєцькою та ЧерняковськоюNarodowe Archiwum Cyfrowe / https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/ru/jednostka/-/jednostka/5970146/obiekty/418375#opis_obiektu

Як потенційне місце для нового приміщення Польського радіо будівлю на Мислівєцькій, 3 почали розглядати у другій половині 1940-х років. Trójka (Третій канал Польського радіо — укр.) розміщується там і донині, але тепер радіо має вже три адреси Мисьлівєцька, 3, 5 і 7. Частина будівлі під № 3 має більш ранню історію, її звели у 1900 році як манеж для виїздки коней під час проведення щорічних кінних виставок, які відбувалися в околицях парку Аґриколя. Це була порожня всередині будівля з приміщенням для виїзду та показових виступів коней, а також трибунами для глядачів. Перед Першою світовою її також використовували російські солдати, що дислокувалися в Лазєнках. Первісна назва вулиці стосувалася Мисьлівіцького палацу у Королівських Лазєнках, звідси і пішла первісна назва вулиці, яка з часом вона була спотворена до нинішньої форми Мисьлівєцька. У 1912 році до вже існуючої споруди добудували ще одне крило, а в міжвоєнний період перетворили її на адміністративну будівлю, де, зокрема, розміщувався Окружний відділ фізичного виховання та військової підготовки. 

«Після війни там також організували приміщення для різних контор. Серед іншого, тут розміщувалися редакції спортивних газет, але також, наприклад, мали свій куточок тут гарцери і Warszawska Żeńska Drużyna. Водночас у Польському гарцерському об'єднанні були активними національні меншини, і свій куточок там мала російська меншина. Після Другої світової було вирішено, що ця будівля стане радіостанцією. Її треба було відбудувати, тому що під час війни вона була не знищена, проте спалена. Відповідав за цю перебудову архітектор Болєслав Шмідт, про якого ми згадували у попередньому випуску. Тривала реконструкція упродовж 48-49 років і загалом, як згадував один з моїх співрозмовників в рамках проєкту "Radio w pamięci zapisane", вона пройшла дуже швидко, як на сьогоднішній день. Також у 49-му році, у липні, на державне свято, вдалося відкрити нову будівлю. Вона була пристосована для трансляції трьох програм. Тобто, дві — національні і програма для Закордону», — зауважив Кшиштоф Саґан.

А так про початки радіо на Мислівєцкій згадував Кшиштоф Войтович, який працював у технічному відділі Польського радіо з 1945 року. Аудіозаписи походять із архіву Польського Радіо, а також були приватно записані Кшиштофом Саґаном для проєкту «Radio w pamięci zapisane».

«Навесні 1949 року мене перевели з Ґданська до Варшави і я опинився на будівництві на вулиці Мисьлівєцькій. Мушу сказати, що я не знаю, чи будувалася яка-небудь інша радіостанція такими темпами за такий строк. Бо спочатку це були якісь стіни казарм і дехто навіть казав, що тут була стайня чи щось таке. У будь-якому разі, стіни були перебудовані і все устаткування радіостанції — студії, диспетчерські, апаратні, введено в експлуатацію дуже швидко. Творцями цієї радіостанції, тобто проєктантами та керівниками роботи, були троє довоєнних інженерів Польського радіо. Директор Янік, який потім ще довго працював головним інженером. Інженер Домбровський з конструкторського бюро. Людина, яку я дуже добре пам'ятаю, і, яка була дуже технічно обдарованою. А прізвища третього я зараз не можу пригадати. Особисто я працював над будівництвом і монтажем диспетчерської нині діючої музичної студії М2, сусідньої до великої М1. І вже 22 липня відбулося відкриття цієї радіостанції, під час якого сталася дуже неприємна подія. Шукали винуватців, але все ж таки це була випадковість. У студії М1 були круглі заглиблені плафони, пізніше їх замінили на люстри, але під час відкриття частина штукатурки зі стелі відкололася, почалася велика паніка.Тим не менше це був привід згадати і поговорити про те, як це було в той час», — згадував Кшиштоф Войтович. 

Він також додав: «Перші дикторські студії для трансляцій розташовувалися нагорі. Одна була в одному кінці другого поверху, а друга — в іншому. Апаратні одна за одною розташовувалися на першому поверсі. Спочатку після відкриття радіо на Мисьлівєцькій, програми для Закордону також транслювалися звідти, а потім ця редакція повернулася на Уяздовські алеї, де ще деякий час, перш ніж будівлю віддали для Американського посольства, містилося тільки мовлення для закордону. Сигнал з дикторських студій на Мисьлівєцькій спрямовувався з другого поверху до апаратних на першому. Природно, що були страшенні перебої, адже все з’єднувалося тонкими свинцевими телефонними кабелями. Інших на той час не було і вони були дуже сприйнятливими до перебоїв, тож було багато труднощів. Був навіть такий збій, що була перерва в ефірі, а потім пошуки причини виявили, що щури у підвалі перегризли ці свинцеві кабелі», — додав Кшиштоф Войтович для проєкту «Radio w pamięci zapisane».

На Мисьлівєцькій Польське радіо вже мало 12 студій. Небаченим до того часу відкриттям стало кондиціонування повітря в студіях. 

«Це було чимось, про що в Польщі мало хто знав або чув. І навіть у облаштуванні системи кондиціонування допомагали німецькі інженери. В той час в Польщі не було компанії, які б розумілися на цих технологіях. Не знаю, чи була це ідея польських чи німецьких інженерів, в будь-якому випадку, внизу в підвалі з лівого боку будівлі була побудована холодильна кабіна, в яку вкладали брили льоду. Їх звідкись доставляли щодня, а в спекотну погоду навіть тричі на день, по кілька тонн. Робітники клали їх всередину цих кабін, вдмухувалосявали стиснене повітря, яке, проходячи крізь шматки льоду, зволожувало і охолоджувало студію. Коли сьогодні говориш щось подібне фахівцям з кондиціонування, вони ставляться скептично, що такий спосіб охолодження міг використовуватися. Але часами з постачанням льоду траплялися перебої і в студії панувала шалена задуха, пізніше комусь спала на думку ідея поставити вікна і можна було якось провітрювати приміщення. Всі студії мали вікна з потрійним склінням, аби убезпечити проникнення зовнішнього шуму. Через кілька років, у 1950-х, а може, навіть у 1960-х, я не пам'ятаю точно, наші інженери  вже реалізували проєкт аміачної холодильної установки. З міркувань безпеки від отруєння, цю камеру побудували поза будівлею, що робило нас повністю незалежними від цього льоду, і це здавалося дуже великим досягненням», — згадував Кшиштоф Войтович.

Студія М1 стала домівкою для новоствореного оркестру Польського радіо, яким протягом двох десятиліть диригував чудовий музикант Стефан Рахонь. Сьогодні ця модернізована студія носить ім'я Аґнєшки Осецької. 

«Треба почати з того, що раніше не було такого поділу на програми, як зараз: Першу, другу, третю і т.д. Був, однак, тематичний поділ: окремо публіцистика, окремо політика, окремо література і музика. І розміщення у Варшаві також було організовано за цими критеріями. На Мисьлівєцькій була музика, література, мистецтво і величезний архів у підвалі. Мальчевського в той час ще не було. Серед іншого, на Мисьлівєцькій були репортажі. Але звукових репортажів тоді ще не було, — лише перші експериментальні, які потім зачитувалися дикторами. Наприкінці 1950-х років у Головній літературній редакції існував репортажний відділ, а завідувачкою була Зося Посмиж. Я була секретаркою редколегії журналу "Культура потрібна терміново", який займався переважно аматорським рухом. Працювала я в куточку на першому поверсі, а ноги клала на нижню шухляду столу, бо було дуже тісно. Через фанерну стінку зі мною сиділи поети, наприклад, Остроменський і Мар'янська. Поруч стояли два величезні монтажні столи. Тим часом будувався будинок на Мальчевського, до якого потім переїхала частина працівників, однак мистецький відділ залишилося на Мисьлівєцькій аж до запровадження Воєнного стану. В будинку завжди був натовп людей, що страшенно заважало. Коли вони щось записували, то зачиняли двері і не було чути, але мали перерви, тор юрбою виходили в коридор на чай, каву і перекур. Було дуже тісно і за деякий час літературна редакція переїхала на вулицю Коперніка, де орендували ще одне приміщення. Саме я була відповідальною за цю редакцію. Але, якщо нині вся робота за допомогою електроніки може координуватися на відстані, тоді все треба було "приносити в зубах". У нас не було редакційних машин. Коли я працювала на Коперніка, на Мисьлівєцькій мене не бачили декілька тижнів», — з архівного спогада редакторки літературного відділу Еви Зєґлєр.

Попри нове велике приміщення на Мислівєцькій, генеральна дирекція радіо весь час залишалася на вулиці Ноаковського. А отже, мета про те, що все радіо знаходилося знову не була досягнута.

Запрошуємо слухати аудіоверсію матеріалу

Христина Срібняк, Krzysztof Sagan

Польське радіо у Варшаві на Зєльній, 25. Ефір 27 червня 2023 року

08.08.2023 11:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Польське радіо у Варшаві на Зєльній від початку Другої світової війни до капітуляції Варшави. Ефір 18 липня 2023 року

12.08.2023 11:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Польське радіо Краків — перша регіональна радіостанція. Ефір 25 липня 2023 року

16.08.2023 11:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Польське радіо Познань — друга регіональна радіостанція

21.08.2023 11:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Польське радіо Вільнюс — четверта регіональна радіостанція

29.10.2023 16:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Будівлі Польського радіо Львів

02.11.2023 12:30
Рубрика, присвячена Історії Польського радіо

Будівлі Польського радіо у Катовицях

05.11.2023 12:30
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Приміщення Польського радіо у Лодзі і Торуні

11.11.2023 12:30
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Радіостанції Польського радіо у Барановичах та Луцьку. Ефір 19 вересня 2023 року

14.11.2023 12:30
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Повоєнні проєкти будинків Польського радіо. Ефір 26 вересня 2023 року

15.11.2023 12:30
Рубрика, присвячена історії Польського радіо