«DGP»: Nord Stream 2 за статус-кво. Пізній ультиматум Вашингтона

Загроза зупинити «Північний потік-2» у разі російської агресії проти України може перешкодити військовим зазіханням Путіна, але це також підтверджує, що США розглядають газопровід як довершений факт. Про це пише Марселі Соммер на шпальтах «Dziennik Gazeta Prawna»

Президент США Джо Байден (ілюстративне фото)

PAP/EPA/ED ZURGA

У статті під назвою «Nord Stream 2 за статус-кво. Запізнілий ультиматум Вашингтону» публіцист пише, що повідомлення адміністрації США, що у випадку російського удару в Україні Кремлю доведеться попрощатися із можливістю запуску газогону, абсолютно не означають, що лінія Вашингтона буде жорсткою щодо суперечливого газопроводу дном Балтійського моря. «Навпаки, останніми днями умовну згоду на проект було підтверджено прийняттям оборонного бюджету США, який не передбачає нових санкцій проти NS2. Сигнали з Білого дому, як-от заява радника президента з національної безпеки Джейка Саллівана про те, що „Вашингтон готовий зробити те, чого не робив у 2014 році”, демонструють рішучість Білого дому зупинити наступну фазу російсько-українського збройного конфлікту», - пише Соммер.

Як читаємо, удар по NS2 мав би стати частиною широкого пакету санкцій, про який президент США попередив Путіна під час телефонної розмови у вівторок. На додаток до стратегічної з погляду Кремля інвестиції, болючі обмеження торкнуться російських банків. Водночас Байден заявив, що за такого сценарію Москві доведеться враховувати подальше посилення присутності США у східній частині Європи та військову підтримку України.

Автор зауважує, що після розмови з Путіним радник США з національної безпеки Джейк Салліван запевнив, що послання Байдена було «цілком однозначним»: будь-яка військова ескалація зустріне дуже рішучу відповідь Вашингтона. «Ми готові до дій, яких з нашого боку не було в 2014 році», - зазначив Салліван, маючи на увазі недостатню реакцію західного світу на анексію Криму. Радник президента також визнав, що питання NS2 є засобом тиску на Кремль для Заходу.

Проте, як підкреслює публіцист, американські заяви експерти вважають запізнілими та недостатніми перед обличчям попередніх військових та економічних дій, спрямованих проти Заходу, зокрема газового шантажу Москви. Розгляд зупинки газопроводу як останнього засобу може навіть вважатися як чергове підтвердження того, що Білий дім вважає російську інвестицію у Балтійському морі доконаним фактом. Тим паче, що, як стверджує, наприклад, Анджей Вільк з Центру східних досліджень, головною метою нинішньої діяльності Кремля є змусити на поступки з боку Заходу, а не фактичне застосування сили.

Публіцист додає, що на тлі ультиматуму щодо NS2, швидше за все, стався прорив у багатомісячному тупику в Конгресі США щодо оборонного бюджету, який мав вирішити питання санкцій щодо газопроводу. У компромісному варіанті ухваленого Палатою представників законопроекту, який може бути схвалений Сенатом протягом кількох днів, мова не йде про обов’язкове введення обмежень, призупинених адміністрацією Байдена. Зрештою, зникли навіть збіжні із заявами Білого дому пропозиції щодо введення санкцій у разі нападу Росії на Україну. Це наслідок процедурного скорочення, використаного Конгресом у зв’язку з побоюваннями, що військовий бюджет не буде прийнятий у встановлені терміни до кінця року. У прийнятому бюджеті, однак, його було збільшено - з 250 млн доларів до 300 млн доларів - на плановану підтримку української оборони.

Як зауважує Соммер, розчарування виключенням санкцій щодо флагманського проекту Ґазпрому із закону про оборону висловили, зокрема, причетні до цієї справи республіканці. За словами Джима Ріша з комітету Палати представників із закордонних справ, відповідальність за цей крок несуть демократичні конгресмени. «Це найгірший можливий сигнал для України, коли сили Путіна стоять на її порозі», - написав він у Twitter. Сенатор-республіканець від Техасу Тед Круз, який протягом багатьох місяців блокував призначення Байдена в уряді на знак протесту проти пом'якшення політики Вашингтона щодо NS2, звинуватив президента в тому, що він призвів до небезпечної ситуації для України. «Чому Путін не вирішив розпочати повномасштабне вторгнення у 2014 році? Тому що українська енергетична інфраструктура була необхідна для доставки російського газу споживачам», - стверджував він у Сенаті.

«Усунення санкцій щодо NS2 із закону про оборону США означає успіх акторів, які лобіюють дозвіл на добудову газопроводу. По-перше, адміністрації Байдена, яка побоювалася, що дії Конгресу можуть підірвати його угоду з Берліном. По-друге, уряду Німеччини, який останнім часом намагається чинити прямий тиск на конгресменів, повідомляючи їм деталі своєї позиції через посольство у Вашингтоні. По-третє, Москви. За даними американського сайту Axios, лобіюванням газопроводу займався, серед іншого, і Вінсент Роберті, один із спонсорів кампанії ключових депутатів від Демократичної партії, включаючи лідера більшості Палати представників Чака Шумера. Саме цей політик останніми місяцями блокував голосування за поправку, що зобов’язує уряд запровадити санкції», - зазначає автор.

«Dziennik Gazeta Prawna»/Т.А.