Portal Polskiego Radia SA
słuchaj
shopping_cart
Polskie Radio
Section05

wyłączenie banerów

Listy za chlebem

10 sierpnia 1824 r. Frycek, będąc na wakacjach w Szafarni, w majątku państwa Dziewanowskich, rodziców jego przyjaciela Dominika, napisał list do swych rodziców: „Jestem zdrów z łaski Pana Boga i najprzyjemniej zawsze czas mi schodzi. Nie czytam, nie piszę, ale gram, rysuję, biegam, używam świeżego powietrza”. Pani Justyna Chopin, stale zaniepokojona słabym zdrowiem syna, czekała na każdą wiadomość od niego. Wiedząc o tym systematycznie słał on listy do Warszawy, opisując z humorem swój pobyt w Szafarni: „Jem z nadzwyczajnym apetytem, a nic mi nie potrzeba do zupełnego zadowolenia chudego brzucha, który już tyć zaczyna, jak tylko pozwolenia i wolności jedzenia chleba wiejskiego”. Skarżył się, że gospodarze w trosce o jego zdrowie, nie pozwalają mu jeść chleba wypiekanego na wsi, „bo zbyt kwaśny, a Szafarski bez najmniejszego zakwasu. Ten czarny, a ten biały. Tamten z grubej mąki, a ten z pięknej”. Frycek liczył na to, że otrzyma od swej matki pozwolenie na spożywanie wiejskiego chleba, na który „miał wielki apetyt i nie szkodził mu wcale”. (md) Zobacz więcej na temat: 

РОЗМОВА. У Сеймі говорили про права українців

Про те, які саме проблеми українців обговорювали у Сеймі, чого домагаються громадські організації та чи є шанси на зміни польського законодавства, Світлана Мялик поговорила з Людмилою Крамнистою — засновницею Fundacji AB Show у Кракові, діяльність якої спрямована на підтримку осіб з інвалідністю. Zobacz więcej na temat: 

НА ПЕРЕХРЕСТІ ПОДІЙ. Польське небо під наглядом: що шукає російська авіація

Російська авіація все активніше діє поблизу польських кордонів — що саме Москва намагається з’ясувати? Польські експерти пояснюють, чому Росія тестує слабкі місця в системах оборони та як ситуація на українському фронті впливає на ймовірність нових провокацій. Розбираємось чому Кремль може навмисно діяти на межі, не переходячи її, та як такі провокації впливають на готовність Заходу. Говоримо також про європейську протиракетну оборону, участь Польщі в нових оборонних ініціативах і те, чи має Варшава активніше долучатися до їх створення. Zobacz więcej na temat: 

Sztuczna inteligencja a literatura, tradycyjne rzemiosło i polskość w Brazylii

Dziś w programie: sprawdzimy, jak generatywna sztuczna inteligencja zmienia świat kultury i twórczości oraz jakie niesie szanse i zagrożenia. Odwiedzimy także warszawską rodzinną pracownię pędzli i szczotek, w której tradycyjne rzemiosło od ponad stu lat przekazywane jest z pokolenia na pokolenie. Na zakończenie spotkanie z Jaquline Marią Burkot z Brazylii – potomkinią polskich emigrantów, która do dziś pielęgnuje język przodków i na co dzień pracuje z pacjentami po polsku. Zapraszamy! Zobacz więcej na temat: 

НА ПЕРЕХРЕСТІ. ШІ як нова зброя в глобальному протистоянні

Зв’язок між штучним інтелектом і глобальною геополітикою дедалі тісніший. Войтек Кардиш пояснює, що сьогодні формуються дві принципово різні моделі розвитку ШІ — американська та китайська. США роблять ставку на співпрацю держави й приватного сектору та комерційні інновації, тоді як Китай поєднує промисловість, науку й апарат безпеки. Експерт коментує нову китайську мовну модель ШІ Kimi K3 і коаліцію 29, через яку Пекін намагається посилити свій міжнародний вплив, пропонуючи безплатний доступ до власних технологій і їхнє впровадження у лікарнях, школах і поліції, а насправді узалежнюючи ці країни. Сніжана Чернюк Zobacz więcej na temat: 

Nokturn czyli... Warszawa

9 sierpnia 1882 r. w czasopiśmie „Bluszcz” zamieszczone zostały słowa: „Poszanowanie najdrobniejszych śladów po wielkich ludziach należy do rzędu szlachetnych serca ludzkiego popędów”. Stały się one mottem publikacji „Nokturn czyli rodzina Fryderyka Chopina i Warszawa w latach 1832-1881” Janiny Siwkowskiej, która napisała: „Nie będziemy snuć tu wspomnień o Fryderyku Chopinie, choć też i nie oddalimy się zbytnio od niego skoro zajmiemy się losami jego najbliższych”. Autorka nad swą publikacja pracowała aż siedemnaście lat, nie licząc okresu poświęconego „indeksowaniu starej prasy, konfrontowaniu pamiętników z faktami, badaniom opartym na ścisłej dokumentacji archiwalnej”. Trzytomowa publikacja uwydatnia dwa główne nurty: dzieje rodziny Chopinów oraz dzieje Warszawy. „Bardzo warszawski był Chopin – napisała autorka – i bardzo warszawska była jego rodzina. Byli cząstką Warszawy, bowiem w Warszawie nie żyje się oddzielnie. […] Oderwać zatem Chopinów od życia potocznego miasta – byłoby to usymbolizować ich, zniekształcić obraz ich samych”. (md) Zobacz więcej na temat: 

ПІДСУМКИ ТИЖНЯ В ПОЛЬЩІ. Рік президентства. Депортація безробітніх українців. Поляк переплив Балтику

У Польщі тривають політичні суперечки навколо діяльності президента Кароля Навроцького та його відносин з урядом Дональда Туска, водночас у країні загострилася дискусія щодо міграційної політики та ставлення до українців. Представники влади й опозиції по-різному оцінюють дії президента, а пропозиції щодо можливих депортацій частини українських чоловіків викликали гостру реакцію політиків та громадських організацій. На цьому тлі польська поліція не фіксує різкого зростання злочинів на ґрунті ненависті, хоча експерти попереджають про ризик радикалізації суспільних настроїв напередодні парламентських виборів. Водночас Польща отримала й привід для позитивних новин — плавець Барто́мей «Фока» Кубковський став першою людиною, яка вплав подолала Балтійське море. Володимир Гарматюк Zobacz więcej na temat: 

НА ПЕРЕХРЕСТІ. ШІ як нова зброя в глобальному протистоянні

Журналіст Польського радіо 24 Роберт Бартосевич розмовляє з Войтеком Кардишем, спеціалістом з комунікаційних стратегій, який розповідає про глобальну гонку навколо штучного інтелекту. Підготувала Сніжана Чернюк. Zobacz więcej na temat:  штучний інтелект США-Китай Європа

ПІДСУМКИ ТИЖНЯ. Чому Трамп знову змінив позицію і що це означає для України

Дональд Трамп знову змінив риторику щодо підтримки України, у Києві готуються кадрові перестановки в дипломатичному корпусі, а заяви Валерія Залужного про перспективи членства в НАТО викликали широку дискусію. Чому позиція президента США постійно змінюється, чи означають ротації послів зміну зовнішньої політики України і до яких безпекових реалій готується Європа? Про це говоримо з політологом Володимиром Фесенком. Ведучий: Олексій Бурлаков Zobacz więcej na temat:  війна Росії в Україні США Трамп Patriot оборона НАТО

АКТУАЛЬНЕ. Румунія готується до загроз? Чому східний фланг НАТО посилює оборону

Поки Польща лише підіймає винищувачі за тривогою, Румунія вже збиває російські дрони й посилює захист свого повітряного простору. Чому Бухарест діє рішучіше за інших союзників, чи справді Росія готує нові гібридні провокації проти країн НАТО та хто сьогодні найбільше ризикує опинитися на лінії нового протистояння? Говоримо з директором Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталієм Куликом. Ведучий: Олексій Бурлаков Zobacz więcej na temat:  війна Росії в Україні провокації Румунія НАТО ППО

АКТУАЛЬНЕ. Росія нарощує ракети? Як змінюється оборона України та НАТО

Поки Росія нарощує виробництво балістичних ракет, Україна та країни НАТО шукають спосіб закрити небо від нових масованих атак. Чи справді світ зіткнувся з дефіцитом систем протиракетної оборони, чому навіть союзники не мають достатньо ракет-перехоплювачів і як це може вплинути на безпеку України та Європи? Говоримо з військовим експертом Дмитром Снегірьовим. Ведучий: Олексій Бурлаков Zobacz więcej na temat:  війна Росії в Україні балістичні ракети НАТО ППО Європейський Союз

Zbiórka Fundacji "Sikorki na Ukrainie" oraz wizyta w Muzeum Sztuki i Techniki Japońskiej Manggha

W tym wydaniu o nowej inicjatywie Fundacji "Sikorki na Ukrainie", wspierającej ukraińskich żołnierzy, medyków wojskowych oraz wolontariuszy działających na pierwszej linii frontu. Dziś też spotkanie z repatriantką z Kazachstanu Janiną Kuzminą, założycielką Centrum Pomocy Repatriantom oraz zaproszenie do Muzeum Sztuki i Techniki Japońskiej Manggha w Krakowie. Zapraszamy do słuchania! Zobacz więcej na temat: 

Mur na granicy Tajlandii i Kambodży. Spór o święte miejsca i los najuboższych

Kolejna granica, na której powstaje mur. Dwa zwaśnione narody postanowiły odgrodzić się od siebie po tym, jak jeszcze kilka miesięcy temu dwa kraje, do których turyści przyjeżdżają po spokój i odpoczynek prowadziły regularne bitwy. Mur powstaje na granicy Tajlandii i Kambodży. W centrum sporu – khmerskie świątynie, które znajdują się na granicy obu państw. Konflikt – coraz bardziej na obrzeża uwagi świata wyrzuca mieszkańców nieporównywalnie biedniejszej od Tajlandii Kambodży.  Zobacz więcej na temat:  Trójka