Українська Служба

«Легенди Львова» Юрія Винничука

10.04.2024 14:00
Прозаїк, поет, перекладач, актор і містифікатор. Юрій Винничук — одна з найбільш яскравих постатей сучасної української літератури та один із найдотепніших авторів усіх часів. А ще він любитель давніх історій. Нещодавно його культові «Легенди Львова» вийшли польською мовою в новому перекладі Маґдалени Шарецької, книжку видало Kolegium Europy Wschodniej.  Читаємо вибрані, правдиві та вигадані, львівські легенди — в оригіналі українською та в польському перекладі
Аудіо
  • «Легенди Львова» Юрія Винничука українською та польською
    1618
Львів — Панорама Гогенберга 1618 рокуВікіпедія
Юрій Винничук
Легенди Львова
Jurij Wynnyczuk, Legendy Lwowa, przeł. Magdalena Szarecka, Kolegium Europy Wschodniej 2024 Jurij Wynnyczuk, Legendy Lwowa, przeł. Magdalena Szarecka, Kolegium Europy Wschodniej 2024
Король Данило і його блазень Олелько
Данило в гніві 

Король Данило розлютився на боярина, котрий не послав своїх вояків у похід на ятвягів і звелів його стратити.

Перед самою стратою примчали на конях бояриня з синами і кинулися благати в короля милосердя. Але той перебував у гніві й слухати нічого не хотів.

Тоді бояриня припала до Олелькових ніг з надією, що, може, хоч улюбленець королівський зуміє врятувати чоловіка.

Олелько не витримав того плачу і звернувся до короля:

– Найясніший королю…

– Замовкни! – обірвав його той на півслові.

– Благаю!

– Олельку! – знову гримнув король. – Що б ти не попросив – обіцяю, що не виконаю твоєї просьби!

– Та я тільки й хотів сказати, що ви, як завше, справедливі. І я прошу вас уклінно: покарайте цього негідника на горло! Він теє заслужив.

Данило грізно блиснув очима, але мусив визнати, що Олелько його обхитрував, і тільки рукою махнув. Боярина було помилувано і повернувся він щасливо на свої добра.

 

Król Daniel i jego błazen Olelko

 

Daniel w gniewie

 

Król Daniel rozzłościł się na bojara, który nie posłał swoich wojów na pochód przeciwko Jadźwingom, i kazał go stracić.

Tuż przed egzekucją przygnała konno żona bojara w towa­rzystwie synów i rzuciła się błagać króla o zmiłowanie. Ale ten był wielce zagniewany i nie chciał słuchać.

Wtedy bojarowa padła do Olelkowych stóp z nadzieją, że może chociaż ulubieniec króla będzie wiedział, jak uratować jej męża.

Olelko nie wytrzymał tego lamentu i zwrócił się do króla:

– Najjaśniejszy panie…

– Milczeć! – przerwał mu władca w pół słowa.

– Błagam!

– Olelku! – znowu zagrzmiał król. – O cokolwiek popro­sisz, obiecuję, że nie wykonam twojej prośby!

– Ja tylko chciałem powiedzieć, że jesteście, panie, jak zawsze, sprawiedliwi. I proszę uniżenie, skażcie tego niego­dziwca na stryczek. Zasłużył na to.

Daniel groźnie błysnął oczami, ale musiał przyznać, że Olelko go przechytrzył. Machnął więc ręką. Nad bojarem się zlitowano i wrócił szczęśliwie na swoje dobra.

 

przełożyła Magdalena Szarecka


Запрошуємо послухати передачу в звуковому файлі — читають Антон Марчинський та Марцін Ґачковський.

МҐ

Захований клейнод 

05.01.2024 12:00
Шерлок Холмс, вигаданий сером Артуром Конан Дойлем (1859—1930) детектив, відомий своїм надзвичайним інтелектом, талантом до дедукції та блискучими методами розслідування кримінальних правопорушень. Перше оповідання про Холмса, «Скандал у Богемії», було опубліковане в 1891 році. Загалом Артур Конан Дойл написав 4 романи та 56 оповідань про детектива Холмса. Британський письменник найбільш відомий саме як творець Шерлока Холмса. Автор вивчав медицину, що вплинуло на постать найкращого друга головного героя, доктора Ватсона. Твори Дойла стали класикою літератури, що й досі мають велику популярність.

Едґар Аллан По: «Дідько на дзвіниці»

21.01.2024 14:00
А що, як у наше впорядковане, досконале життя вторгнеться диявол? Літературна частина нашої редакції відзначила день народження Едґара Аллана По. Американський прозаїк, поет, есеїст, драматург, літературний критик народився 19 січня 1809 року. З цієї нагоди в літературній рубриці «Портрет книжки» прозвучав український переклад новели «Дідько на дзвіниці»

«Місто» Валер’яна Підмогильного: літвечірка

05.02.2024 16:00
У 1925–1928 роках в Україні тривала так звана літературна дискусія, в ході якої обговорювалися шляхи розвитку та завдання тодішньої української радянської літератури. Приводом до дискусії стала стаття Миколи Хвильового «Про "сатану в бочці"», яка була спрямована проти «червоних графоманів», тобто письменників, які, щоправда, не вміли писати, але дуже хотіли своєю творчістю служити тодішній системі та здобути велику славу. Відлуння цієї дискусії звучить у романі Валер'яна Підмогильного «Місто». Уривок, сатиру на літературний Київ 1920-х років, читаємо в оригіналі та в перекладі польською мовою.