Portal Polskiego Radia SA
słuchaj
shopping_cart
Polskie Radio
Section05

wyłączenie banerów

Ofiarna Izabela

24 stycznia 1843 r. w Resursie Kupieckiej miał miejsce bal charytatywny na rzecz Warszawskiego Towarzystwa Dobroczynności, w organizacji którego uczestniczyła młodsza siostra Fryderyka Chopina, Izabela Barcińska. Aktywnie włączała się do przedsięwzięć mających na celu pomoc ubogim. Pełniła obowiązki opiekunki Zakładu Sierot i Ubogich Dzieci Warszawskiego Towarzystwa Dobroczynności i Dozoru Szkoły Instytutowej, była także „opiekunką dyżurną” w Domu Przytułku dla Niemowląt. Z potrzeby serca przystępowała zawsze do prac mających przysporzyć grosza ubogim mieszkańcom Warszawy. Tak było i tym razem, gdy służyła pomocą przy urządzaniu balu, który przyniósł niebagatelny dochód „rubli srebrnych 2115 kopiejek 59”. Pełna poświęcenia , „w imię wyższych celów”, opiekowała się rodzicami, siostrzeńcami męża Antoniego Barcińskiego, a po śmierci siostry Ludwiki, także jej nieletnim potomstwem. Ponad trzydzieści lat sprawowała pieczę nad spuścizną po Fryderyku, nigdy nie pragnąc korzystać z przysługujących jej praw po zmarłym bracie. (md)  Zobacz więcej na temat: 

CZARNA SERIA #2 KATASTROFA W MIROSŁAWCU

Wieczorem 23 stycznia 2008 roku, przy złej widoczności, na wojskowe lotnisko w Mirosławcu podchodził samolot transportowy CASA C-296M z kilkunastoma pasażerami, którymi byli żołnierze Sił Powietrznych RP. Maszyna dwukrotnie próbowała wylądować jednak drugie podejście zakończyło się katastrofą. Mimo szybkiego stworzenia raportu opisującego przyczyny tragedii do dzisiaj pozostałe wokół niej wiele znaków zapytania. Dlaczego kontroler lotów do ostatniej chwili wprowadzał załogę w błąd? Co działo się w ostatnich sekundach lotu i dlaczego maszyna niemal bezwładnie osunęła się na lewe skrzydło i uderzyła w ziemię?  Zobacz więcej na temat: 

Православне Різдво, українські та румунські танці

У першій частині я хочу передати всім нашим українським братам і сестрам найкращі побажання завтрашнього святкування Різдва Христового в Православній і Греко-Католицькій Церквах. Наші східні сусіди, як і ми, співають різдвяні колядки, і такі пісні прозвучать у сьогоднішньому ефірі. З іншого боку, в Польщі триває карнавал, тому я розповім вам трохи про танці, але не про найвідоміші — оберек і польку. Ми підемо танцювати в Курпіє і дізнаємося про місцеві танці — поволняк, фафур, стара баба або олендер. Zobacz więcej na temat: 

Колядники та спектакль «Героди»

Сьогодні я розповім слухачам про виставу «Героди», яку ставлять колядники. Це дуже популярне в багатьох частинах Польщі, не дуже тривале видовище, головним героєм якого був цар Ірод, а змістом його були духовні дилеми та «візити» різних людей — у тому числі його воїнів, диявола, смерті тощо. Персонажів грали костюмовані колядники, які декламували повторювані рядки з незапам'ятних часів і співали відповідні пісні. У другій частині передачі я наведу кілька колядок із далеких куточків нашої земної кулі — адже Різдво святкують на всіх континентах, а різноманітність стилів колядок велика Zobacz więcej na temat: 

Народні колядки

Цей ефір буде присвячений колядкам, адже він припадає на саме Різдво. Але це будуть не загальновідомі колядки, а менш популярні й не менш красиві — традиційні, сільські. Це будуть як пісні, які співають на святвечірній вечері, так і ті, які виконують колядники, котрі ходять по селу. Відзначу також поширеність народних танцювальних ритмів у колядках. Zobacz więcej na temat: 

Духові інструменти у сільській музиці

Сьогодні останній випуск, присвячений сільським інструментам — духовим інструментам. Крім дуд, котрі мають дуже давнє походження, більшість духових інструментів з’явилася в польській народній музиці відносно недавно (якщо можна визначити принаймні 100-річний період як «недавно»). Це трубки, тромбони і всілякі «труби», які зустрічаються, наприклад, в духових оркестрах, так і дерев'яні — кларнети, саксофони і зрідка флейти Zobacz więcej na temat: 

Гармонія у сільській музиці

Сьогодні запрошую на зустріч із родиною гармонії. Варто пам'ятати, що гармонія - це не те саме, що акордеон, хоча ці терміни іноді використовуються як синоніми. З рештою згадаємо й акордеон, адже він давно прижився у селі. Проте головними «героями» будуть гармоні різних типів. Zobacz więcej na temat: 

Дудова музика

Перед вами наступна зустріч з сільськими інструментами. Сьогодні дуди і вся дудова pодина. Слід пам’ятати, що в Польщі ми маємо аж вісім типів цих інструментів – дуди буковсько-косцянського типу, великопольські волинки равицько-гостинського типу, сьєршеньки, козіол білий, козіол чорний, живєцькі дуди, сілезькі ґайди та коза подгалянська. Як пише один із старих літописців, у доскрипкові часи в кожній корчмі «мусить бути дудар і скрипаль». Zobacz więcej na temat: 

Будинки у сільському господарстві

Сьогодні я розповім нашим молодим слухачам про різні господарські споруди. Спочатку хата. У минулому це була так звана "курна хата". Хоча це важко сьогодні уявити, але колись були поширені хати з відкритим вогнищем (не було печі), та ще й димоходу не було! Дим виривався через найвищу точку даху, але також поширювався по хаті. Крім того, в господарстві були: стодола, корівник, курник, стайня, іноді свинарник. Колись тварини іноді жили в одній будівлі зі своїми господарями. Сьогодні ми познайомимося з усіма найважливішими будівлями у господарстві, почуємо про них і пісні. Zobacz więcej na temat: 

„(...) gdzie dusze z grobów powstają”

23 stycznia 1814 r. w Teatrze Narodowym odbyła się premiera opery „Szarlatan czyli wskrzeszenie umarłych” Karola Kurpińskiego. Jak podaje H. F. Nowaczyk, autor publikacji „Chopin w podróży”, sceny ze zmarłymi, odżywającymi i powstającymi z grobu, tkwiły w pamięci i wyobraźni Chopina. Kompozytor w liście do swego przyjaciela Tytusa Woyciechowskiego, opisując scenę z „Roberta Diabła” Meyerbeera wystawionego w Operze Paryskiej [1831], wspomniał o dwuaktowej operze Kurpińskiego, którą obaj oglądali w Warszawie w roku 1827. Według Chopina, dusze wstające z grobów budziły większą grozę na widowni (także z powodu swojej liczebności), niż wskrzeszenie umarłych w „Szarlatanie” Kurpińskiego. W „Gazecie Korespondenta Warszawskiego i Zagranicznego” z roku 1827 pojawił się anonimowy artykuł opisujący wznowienie tej opery na deskach Teatru Narodowego. Autor wyrażający podziw dla znakomitego talentu Kurpińskiego, napisał: „ […] Dzieło naszego rodaka, daje wyobrażenie rzetelnych trudności, jakie napotyka artysta krajowy w swej Ojczyźnie”. (md)  Zobacz więcej na temat: