Українська Служба

«Починаємо радіотрансляцію з пташиного краю»

13.04.2024 11:00
«Пліо-пліо-пльо-пльо-альо!» На Польському радіо для України — «Пташине радіо». Читаємо відомий дитячий вірш Юліана Тувіма в оригіналі польською та в чудовому перекладі Маріанни Кіяновської.
Аудіо
  • «Пташине радіо» Юліана Тувіма
Ілюстративне фотоPxhere/domena publiczna CC0

Julian Tuwim

 

Ptasie radio

 

Halo, halo! Tutaj ptasie radio w brzozowym gaju,

Nadajemy audycję z ptasiego kraju.

Proszę, niech każdy nastawi aparat,

Bo sfrunęły się ptaszki dla odbycia narad:

Po pierwsze – w sprawie,

Co świtem piszczy w trawie?

Po drugie – gdzie się

Ukrywa echo w lesie?

Po trzecie – kto się

Ma pierwszy kąpać w rosie?

Po czwarte – jak

Poznać, kto ptak,

A kto nie ptak?

A po piąte przez dziesiąte

Będą ćwierkać, świstać, kwilić,

Pitpilitać i pimpilić

Ptaszki następujące:

 

Słowik, wróbel, kos, jaskółka,

Kogut, dzięcioł, gil, kukułka,

Szczygieł, sowa, kruk, czubatka,

Drozd, sikora i dzierlatka,

Kaczka, gąska, jemiołuszka,

Dudek, trznadel, pośmieciuszka,

Wilga, zięba, bocian, szpak

Oraz każdy inny ptak.

 

Pierwszy – słowik

Zaczął tak:

„Halo! O, halo lo lo lo lo!

Tu tu tu tu tu tu tu

Radio, radijo, dijo, ijo, ijo,

Tijo, trijo, tru lu lu lu lu,

Pio pio pijo lo lo lo lo lo,

Plo plo plo plo plo halo!”

 

Na to wróbel zaterlikał:

„Cóż to znowu za muzyka?

Muszę zajrzeć do słownika,

By zrozumieć śpiew słowika.

Ćwir ćwir świrk!

Świr świr ćwirk!

Tu nie teatr

Ani cyrk!

Patrzcie go! Nastroszył piórka!

I wydziera się jak kurka!

Dość tych arii, dość tych liryk!

Ćwir ćwir czyrik,

Czyr czyr ćwirik!”

 

I tak zaczął ćwirzyć, ćwikać,

Ćwierkać, czyrkać, czykczyrikać,

Że aż kogut na patyku

Zapiał gniewnie: „Kukuryku!”

 

Jak usłyszy to kukułka,

Wrzaśnie: „A to co za spółka?

Kuku-ryku? Kuku-ryku?

Nie pozwalam, rozbójniku!

Bierz, co chcesz, bo ja nie skąpię,

Ale kuku nie ustąpię.

Ryku – choć do jutra skrzecz!

Ale kuku – moja rzecz!”

Zakukała: kuku! kuku!

Na to dzięcioł: stuku! puku!

Czajka woła: czyjaś ty, czyjaś?

Byłaś gdzie? Piłaś co? Piłaś, to wyłaź!

Przepióreczka: chodź tu! Pójdź tu!

Masz co? daj mi! rzuć tu! rzuć tu!

 

I od razu wszystkie ptaki

W szczebiot, w świegot, w zgiełk – o taki:

„Daj tu! Rzuć tu! Co masz? Wiórek?

Piórko? Ziarnko? Korek? Sznurek?

Pójdź tu, rzuć tu! Ja ćwierć i ty ćwierć!

Lepię gniazdko, przylep to, przytwierdź!

Widzisz go! Nie dam ci! Moje! Czyje?

Gniazdko ci wiję, wiję, wiję!

Nie dasz mi? Takiś ty? Wstydź się, wstydź się!”

I wszystkie ptaki zaczęły bić się.

Przyfrunęła ptasia milicja

I tak się skończyła ta leśna audycja.


 

Юліан Тувім

 

Пташине радіо

 

– Увага! Увага! Говорить пташине радіо

з зеленого гаю!

Починаємо радіотрансляцію

з пташиного краю.

Сьогодні у нас відбудуться

великі радіодебати,

Звідусюди злетілись птахи,

щоби подискутувати.

Просимо налаштувати

ваші раідоприймачі,

Бо у нас у студії присутні,

жайворонки й сичі,

Як то кажуть –

птаха пізня і птаха рання,

А на порядку денному –

такі питання:

По-перше, надзвичайно важлива справа:

Що уранці пищить у травах?

По-друге, в гнізді чи в дуплі живе

Відлуння зачаєне лісове?

По-третє, задумайтеся усі:

Хто перший купається у росі?

По-четверте, скажіть, як розпізнати

Хто – птах, хто – не птах?

А, по-п`яте через десяте,

Будуть цвірінькати-щебетати

Свистіти, дудіти, гудіти,

Багато різних пташок, а саме:

 

Соловей, вивільга, трясогузка,

Півень, дятел, ворона, гуска,

Зяблик, тетерів, лебідь, сич,

Курка, ластівка, стриж, павич,

Чапля, дрізд, костогриз, фазан,

Сойка, припутень, пелікан,

Одуд, щиглик, лелека, шпак,

Одне слово – кожен і всяк.

Першим соловей озвавсь,

Розспівавсь-розщебетавсь:

– Ало! О, альо-льо-

льо-льо-льо-льо!

Тут-тут-тіут-тіу-ту-туі-туі-ту!

Радіо-радіо-діо-іо-іо-іо-іо!

Тіо-тріо-тру-лю-лю-лю-лю!

Піо-піо-піо-льо-льо-льо-льо!

Пліо-пліо-пльо-пльо-альо!

 

Та горобець зацвірінчав,

Ображатися почав.

– Що за музика така?

Мушу взяти словника.

Цвір-цвір-цвір-цвірінь!

Цінь-цінь-цінь-цінь!

Цвірк-цвірінь-цвірк!

Забавлятся покинь!

Тут тобі не цирк!

Гляньте, як розщебетався!

Звідки ти такий узявся?

Досить арій і пісень!

Цвір-цвірінь-цень-цень!

Цінь-цінь-цень!

Й так почав цвірінькотати,

Цвіркотіти і цвірчати,

Що аж півень на горбку

Загорлав: “Куку-ріку!”

 

Як зозуля те почула –

Обурено верескнула:

– Куку-ріку? – що ти кажеш?

Ах, розбійнику! Ах, враже!

Хоч – цвірінькай, хоч – співай,

Але “ку-ку!” не займай!

“Рі-ку” – прошу, хоч до ранку.

Та “ку-ку!” – моя співанка.

Закукала: “Ку-ку! – ку-ку!”

А дятел – й собі – по суку:

стук-стук-стук,

туку-туку!

Чайка кричить: “Ти – чи я?”

Ти – чия? Ти – чиясь?

Де ти була? Що їла?

Агов! Вилазь!”

Перепілка – й собі:

“Ти де? Я іду! Іду! Іду!

Ти де? Ти тут? Ти де? Ходи-но! Я жду!”

 

І відразу птах усяк –

В вереск, в щебет, в крик, отак:

– Де ти? – Дай-но! Що тут? Просо?

Зерня? Пір`я? – Прошу! Прошу! –

Ану! Я – чверть, ти – чверть! – Кинь, кинь! –

Де ти? – В гнізді! – Де тінь? – Де тінь! –

Дай! – Не дам! – Моє! – Не твоє! – А чиє? –

Я гніздечко це в`ю і в`ю? – Хто-хто його в`є і в`є?! –

Не дам! – Не даси? То отак-ото? Сором! Сором!

Гармидер, шарварок, крик – усі хором!

Б`ються, аж пір`я летить,

І не знати, хто має рацію.

Прилетіла пташина міліція –

Й довелось припинити трансляцію.


переклала Маріанна Кіяновська


Запрошуємо послухати передачу в звуковому файлі — читають Марцін Ґачковський і Яна Стемпнєвич

МҐ

Тувім : «Страшні міщани»

15.09.2023 20:00
Юліан Тувім (1894—1953) — митець широкого діапазону: ніжний лірик, романтик, сміливий експериментатор, співець інтимних людських почуттів, майстер класичної форми вірша, блискучий перекладач. Сьогодні його пам'ятають переважно як автора жартівливих творів для дітей (поему «Локомотив» ви могли послухати в одному з попередніх випусків «Українсько-польських поетичних діалогів») та тонких сатиричних творів, у яких автор кепкує з влади, суспільства та літературного життя.

Юліан Тувім «Зелень»

05.04.2024 11:00
У поемі Юліана Тувіма «Зелень» (1936) бринить радість зеленої весни та безмежне щастя досліджувати історію рідної мови. Читаємо ривок — в оригіналі польською та в українському перекладі Михайла Москаленка.