Portal Polskiego Radia SA
słuchaj
shopping_cart
Polskie Radio
Section05

література

Національний центр культури: «Ми всі можемо бути героями Національного читання»

«Люди читають у горах, у місцях проведення дозвілля, вдома, в бібліотеках, в школах, на площах, а також у літаках і на кораблях у Польщі та за її кордоном. Отже, це проєкт, який є відкритим, інтегруючим, заохочувальним, який шукає специфіку спільноти. І ця спільнота вкорінена в прекрасних словах, які з'явилися на сторінках роману Елізи Ожешко "Над Німаном"», — розповів Рафал Вішнєвський Zobacz więcej na temat:  Варшава культура Дуда

Дві літератури поруч і разом | Перипетії історичних подій, які передували Хрещенню – передумова входження в коло тогочасної «цивілізованої Європи»

Перипетії історичних подій, які передували Хрещенню – передумова входження в коло тогочасної «цивілізованої Європи». Зміст понятть «отчич» і «дідич». «Срібними списами» - шлях вирішення конфлікту з допомогою хабара. Кровний, родинний зв’язок як ґарантія мирних стосунківСтароукраїнська реліґія – опис християнина Зиморовича. Діана і Венера Zobacz więcej na temat:  Україна культура

Василь Стус: «Ти справді — тут?»

Василь Стус —  поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, один із найактивніших представників українського дисидентства. Нещодавно ми відзначали роковини його смерті. В «Українсько-польських поетичних діалогах» три вірші Василя Стуса — українською та в польських перекладах відомого поета, прозаїка й перекладача Віктора Ворошильського. Zobacz więcej na temat:  поезія переклад польська мова poezja literatura tłumacz tłumaczenie Wiktor Woroszylski

«Овва. Україна для допитливих» Жанни Слоньовської: очевидне для українців, екзотичне для іноземців

У польськомовній книжці Жанни Слоньовської «Owwa. Ukraina dla dociekliwych» («Овва. Україна для допитливих») є історії про руських князів, Тараса Шевченка і Лесю Українку, фільм «Тіні забутих предків», вертеп, писанки, а також про Голодомор і російсько-українську війну. Видання адресоване дітям 8–12 років, але популярне і серед дорослих Zobacz więcej na temat:  діти Україна

Портрет книжки: «Веселий цвинтар» Василя Стуса

Василь Стус — поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, один із найактивніших представників українського дисидентства. За офіційними даними він помер у ніч на 4 вересня 1985 року в совєтському таборі ВС-389/36-1 в селі Кучино (тепер Чусовський район Пермського краю, Росія). У «Портреті книжки» розповідаємо про «Веселий цвинтар» — самвидавну збірку Василя Стуса з 1971 року, останню, яку поет написав, перебуваючи на свободі, вірші з якої дивом збереглися до наших днів. Zobacz więcej na temat:  письменник поезія радянський союз

Дві літератури поруч і разом | Річниця початку ІІСВ. Асоціації із 39-м роком упродовж століть

Річниця початку ІІСВ. Асоціації із 39-м роком упродовж століть. «Поділ Русі». Структура і види давньоруських держав, способи континуації влади. Міжусобна боротьба з метою узурпувати владу Zobacz więcej na temat:  Україна культура

«Коли прийдуть палити дім». Друга світова війна в польській

1 вересня 1939 року нацистський Третій Рейх здійснив неспровоковану агресію проти Польщі. Війна з Німеччиною тимчасово звела нанівець політичні та світоглядні розбіжності в польському суспільстві та знайшла своє відображення у польській поезії. Сьогодні в «Українсько-польський поетичних діалогах» кілька прикладів такої творчості. Слухаємо в оригіналі польською та в українських перекладах вірші: Владислава Броневського —  «Примкни багнет» (переклав Дмитро Павличко), Константина Ільдефонса Ґалчинського «Пісня про солдатів з Вестерплятте» (переклав Роман Лубківський) та Юліана Пшибося «Доки ми живем» (також у перекладі Дмитра Павличка). Zobacz więcej na temat:  поезія переклад польська мова poezja literatura tłumacz tłumaczenie війна

«Куди ми не поїхали б, ми залишаємось українцями»: Наталія Ясіновська про свої книжки і навчання дітей у США

Чим особлива американська шкільна система, чи допомагають дітям книжки під час війни і чому складні теми в підлітковій літературі — це нормально, Польському радіо для України розповіла Наталія Ясіновська, українська письменниця, що понад 10 років живе разом з сім’єю у США, авторка книжок «Лізка Мармизко», «Таємниця схованого острова», «Шоколадне печиво», «Несподіване кіно», «Українка по-американськи», «Любов, дідусь і помідори» та «Любов, Америка і світло» Zobacz więcej na temat:  діти освіта книги США

Віслава Шимборська: «Дехто любить поезію»

«Дехто любить поезію» — ми в цьому не сумніваємось. Поезію безперечно люблять слухачі «Українсько-польських поетичних діалогів». Скромна, дотепна, самоіронічна. Такою була Віслава Шимборська (1923 — 2012) — у повсякденному житті та у своїй творчості. Зустрічайте разом з нами довгоочікувану книжку «Віслава Шимборська. 100 віршів», яку до ста років від дня народження лауреатки нобелівської премії з літератури підготувало видавництво «Крок». Усі сто віршів видатної польської поетки переклав Андрій Савенець. Zobacz więcej na temat:  поезія переклад польська мова poezja literatura tłumacz tłumaczenie Wisława Szymborska

Дві літератури поруч і разом | Етимологічне коріння назв осіб різного віку на території сучасної України

Вандали і Ґоти, або Ґети; Остґоти і Візіґоти. Етимологічне коріння назв осіб різного віку на території сучасної України. Парадокс воєнної ситуації нинішніх днів. Паралель із падінням Риму і Римської імперії Zobacz więcej na temat:  Україна культура

«Говори зі мною»! Вірші Юрія Іздрика

Успішний і скандальний, на всі руки майстер. Номінант на Шевченківську премію з літератури 2021, найсексуальніший український культурний діяч 2021 року. Автор культового «Воццека», вокаліст DRUMТИАТРу, один із представників «станіславського феномену». Юрій Іздрик — харизматичний та самобутній письменник, музикант і художник. 16 серпня він святкував шістдесят перший день народження.  З цієї нагоди в "Українсько-польських поетичних діалогах" три вірші Іздрика — "Молитва", "Інгаляція" та "Реторта" — українською та в польських перекладах Івони Борушковської. Zobacz więcej na temat:  поезія переклад польська мова poezja literatura tłumacz tłumaczenie

◎ Centrum Mundi - LIХ - Саша Долгий | Магнітна бандура

Територія України досить велика, що практично, в площині середовищ і нетворкінгу, означає зонування і погану комунікацію, навіть в добу Інтернету. Локальні середовища залишаються локальними, зберігаючи свою ідентичність і характерний звук, столиця вважається магнітом для всіх середовищ, тож музичний ландшафт Києва водночас є дуже різношаровим, проте така багатовекторність ускладнює розуміння музичної ідентичноті цього міста. Після того, як на Сході України почали вигулькувати перші зелені чоловічки, ситуація кардинально змінюється, саме до Києва переміщається більшість активістів і музикантів з Донецька, Луганська, та й з усього Луганська. Окремі активісти створюють проекти на промоцію саме артистів зі Сходу, Україна раптово взнає про електронну сцену Донбасу. Саша Долгий разом із Георгієм Потопальським, а пізніше вже самостійно курує діяльність київського клубу EFIR, опиняючись в епіцентрі зіткнення двох тектонічних плит української експериментальної музики. Як змінювався клубний і музичний Київ протягом останніх десяти років?  Zobacz więcej na temat:  музика Україна традиція

«Niech odejdą z niczym» Григорія Чубая

Мацей Пьотровський: «Коли я ще навчався у варшавському університеті, я не знав Чубая. Не чув про нього під час курсу української літератури. Потім я послухав пісні й почав читати його вірші. Це було щось трохи таємне, магічне, невідоме. Зрештою, я відчув цю атмосферу Львова, яку я шукав і прагнув також бути до неї дотичним. Чубай та його товариші декілька років творили  вільне товариство друзів, митців, що цікавляться не політикою, але творчістю. І хочуть просто робити прекрасне. Живуть так, начебто системи нема. На жаль, система їх за це покарала, Ці ідеї товариства Чубая, Рябчука, Морозова були для молодої людини дуже привабливі. Минуло тринадцять років з моменту, коли, бувши ще студентом, я переклав перший вірш». Zobacz więcej na temat:  письменник поезія радянський союз переклад

Спитайте Мієчку = Nim dojrzeją maliny

Євгенія Кузнєцова: «Я, як авторка, вважаю своєю сильною стороною те, що я можу писати легко.  Моя бабуся прочитала книжку. Її зауваження було критичне: вона сподівалася від мене на більш інтелектуальну книжку, а не що я напишу про якихось дівчат, що поїхали в село і там ціле літо спілкуються. Мені було приємно, що польська аудиторія відреагувала на книжку дуже схоже, як українська. Я відчула, що це у нас спільне: і ця бабця, і це відчуття дому, і ця малина, і ці кущі». Zobacz więcej na temat:  письменник переклад