Portal Polskiego Radia SA
słuchaj
shopping_cart
Polskie Radio
Section05

Czy kolej jest najbezpieczniejszym środkiem transportu?

Po serii wypadków na przejazdach drogowo-kolejowych w sieci rozgorzała dyskusja na temat bezpieczeństwa na kolei. Padają stwierdzenia, że kolej jako system jest wyjątkowo bezpieczna, a głównym zagrożeniem nie są pociągi, a błędy kierowców na przejazdach. Czy kolej jest najbezpieczniejszym środkiem transportu? Jak to liczyć? A może to manipulacja, omijająca twardą statystykę pasażerokilometrów, w której bezkonkurencyjnie wygrywa lotnictwo cywilne? 99% zdarzeń na przejazdach to wina brawury i nieuwagi kierowców? Co może poprawić bezpieczeństwo na kolei: zaostrzenie kar dla kierowców na przejazdach kolejowych, automatyczne systemy Red Light wyłapujące piratów drogowych na torach, systemy bezpieczeństwa w pociągach, które samodzielnie zatrzymują skład bez udziału maszynisty? Gość: Karol Trammer, redaktor naczelny dwumiesięcznika "Z biegiem szyn". Zobacz więcej na temat:  Trójka

Wizyty Karola

17 września 1823 r. do albumu Uniwersytetu Warszawskiego na wydział prawa został wpisany 19-letni Karol Weltz, cioteczny brat Tytusa Woyciechowskiego, najbliższego przyjaciela Fryderyka Chopina. Jako uczeń Liceum Warszawskiego mieszkał na stancji u państwa Chopinów. Obok Jana Białobłockiego, Eustachego Marylskiego, Tytusa Woyciechowskiego i Kazimierza Wodzińskiego, należał do grona pensjonariuszy, z którymi Fryderyk utrzymywał bliskie kontakty. Gdy 18 lutego 1835 roku, Karol wstępował w związek małżeński, siostra Fryderyka Izabela nie omieszkała donieść bratu o tym ważnym wydarzeniu. Przy każdej nadarzającej się okazji, mieszkający w Poturzynie (pow. hrubieszowski) Karol Weltz, składał wizytę państwu Chopinom. Tak było pod koniec lipca 1849 roku, kiedy w Paryżu przy łożu konającego Fryderyka czuwała jego siostra Ludwika Jędrzejewiczowa, ze swym mężem i córką. Karol, bawiący wówczas w Warszawie, zamieszkał nieopodal państwa Barcińskich. Złożył wizytę pani Justynie Chopin, pocieszając ją w tym bardzo trudnym dla całej rodziny czasie. (md) Zobacz więcej na temat: 

МИ У ПОЛЬЩІ. UA FEST: як українці у Польщі об’єднуються

У програмі «Ми у Польщі» говоримо про те, як українська спільнота у Польщі вчиться самоорганізовуватися, створювати власні простори, бізнеси й горизонтальні зв’язки. А також про UA FEST 2026 — фестиваль української спільноти, який відбудеться у Варшаві 19 вересня. Світлана Мялик запросила до розмови керівницю UA HUB Ольгу Касьян.   Zobacz więcej na temat: 

UA FEST: як українці у Польщі об’єднуються

У програмі «Ми у Польщі» говоримо про те, як українська спільнота у Польщі вчиться самоорганізовуватися, створювати власні простори, бізнеси. А також про UA FEST 2026 — фестиваль української спільноти, який відбудеться у Варшаві 19 вересня. Світлана Мялик запросила до розмови керівницю UA HUB Ольгу Касьян.   Zobacz więcej na temat:  війна РФ проти України українці у Польщі біженці з України діти

Я У ПОЛЬЩІ. «Резерв+» у ЄС: як отримати тимчасовий захист

У окремих країнах ЄС під час оформлення тимчасового захисту в українців можуть запитувати підтвердження виконання військових обов’язків відповідно до українського законодавства, зокрема дані з «Резерв+». Ця інформація викликала чимало запитань, зокрема у жінок, які не є військовозобов’язаними в Україні. Що юридично означають нові вимоги? Чи може країна ЄС вимагати саме український військово-обліковий документ або інформацію з державного застосунку? Кого це стосується — лише тих, хто вперше оформлюватиме тимчасовий захист, чи також українців, які вже перебувають у ЄС? Про це говоримо у програмі «Я у Польщі». З адвокатом і волонтеркою, яка допомагає військовим та українцям у Польщі, Аллою Цимановською спілкувалась Світлана Мялик.    Zobacz więcej na temat: 

«Резерв+» у ЄС: чи можуть вимагати військові дані під час оформлення тимчасового захисту

У окремих країнах ЄС під час оформлення тимчасового захисту в українців можуть запитувати підтвердження виконання військових обов’язків відповідно до українського законодавства, зокрема дані з «Резерв+». Ця інформація викликала чимало запитань, зокрема у жінок, які не є військовозобов’язаними в Україні. Що юридично означають нові вимоги? Чи може країна ЄС вимагати саме український військово-обліковий документ або інформацію з державного застосунку? Кого це стосується — лише тих, хто вперше оформлюватиме тимчасовий захист, чи також українців, які вже перебувають у ЄС? Про це говоримо у програмі «Я у Польщі». З адвокатом і волонтеркою, яка допомагає військовим та українцям у Польщі, Аллою Цимановською спілкувалась Світлана Мялик.  Zobacz więcej na temat:  війна РФ проти України українці у Польщі біженці з України мобілізація